Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Стереотипізація країн та націй у міжнародній репортажистиці: аналіз контенту тревел-блогів та телевізійних шоу(Державний університет економіки і технологій, 2026) Усенко А.Д.У кваліфікаційній бакалаврській роботі всебічно розглянуто теоретичні засади стереотипізації країн та націй у медіапросторі. Проаналізовано сутність поняття «стереотип» у масовій комунікації, визначено особливості міжнародної репортажистики як інструменту міжкультурного діалогу та охарактеризовано роль тревел-журналістики у формуванні стереотипних образів. Досліджено еволюцію українських тревел-шоу та тревел-блогів в умовах повномасштабного вторгнення в Україні. Виявлено трансформацію жанру від розважально-пригодницького контенту до інструменту інформаційного впливу та культурної дипломатії. Проаналізовано зміни у діяльності проєктів «Світ навиворіт», «Орел і решка», «Ukraїner» та популярних тревел-блогерів. Особливу увагу приділено аналізу маніпулятивних технологій створення стереотипних образів. На основі контент-аналізу публікацій Ukraїner за 2026 рік підтверджено гіпотезу про використання емоційно забарвленої лексики, ярликування та повторюваності ключових меседжів. Визначено основні типи стереотипів: героїзацію, віктимізацію, узагальнення та екзотизацію. Розроблено стратегію вдосконалення репрезентації України в міжнародній репортажистиці, запропоновано дорожню карту трансформації образу країни та практичні рекомендації щодо коригування стереотипів. Створено чек-лист для журналістів, що дозволяє перевіряти матеріали на наявність стереотипних формулювань перед публікацією.Item Економічна дипломатія України в кризових умовах: інформаційно-комунікаційний вимір(Державний університет економіки і технологій, 2026) Солодовнік Д.А.Кваліфікаційну бакалаврську роботу присвячено дослідженню економічної дипломатії України в кризових умовах крізь призму її інформаційно-комунікаційного виміру. Охарактеризовано теоретико-методологічні засади економічної дипломатії, її роль у реалізації зовнішньополітичної та інформаційної стратегії держави, а також особливості трансформації в умовах війни, глобальної нестабільності та цифровізації. Проаналізовано міжнародний медіапростір щодо репрезентації економічних інтересів України, визначено ключові наративи, комунікаційні акценти та інформаційні ризики, пов’язані з дезінформацією і маніпулятивним висвітленням. Встановлено роль міжнародних медіа та стратегічних комунікацій у формуванні міжнародного іміджу України, підтриманні довіри міжнародних партнерів та залученні фінансової підтримки. На основі PESTLE-аналізу міжнародного інформаційного поля розроблено інтегровану міжнародну медіастратегію просування економічних інтересів України. Визначено перспективи розвитку економічної дипломатії України в умовах цифровізації, використання штучного інтелекту та посилення міжнародної інформаційної конкуренції.Item Глобальні стрімінгові платформи як нові драйвери культурної дипломатії(Державний університет економіки і технологій, 2026) Паливода С. В.Кваліфікаційну бакалаврську роботу присвячено дослідженню впливу глобальних стрімінгових платформ на міжнародні культурні відносини та розвиток національних креативних індустрій. Охарактеризовано теоретичні засади культурної дипломатії в умовах цифрової глобалізації, розкрито взаємозв’язок між концепціями м’якої сили, публічної дипломатії та культурної дипломатії. Проаналізовано роль стрімінгових платформ як нових недержавних акторів культурної дипломатії, здатних впливати на формування міжнародного іміджу держав, поширення культурних цінностей і національних наративів. Досліджено економічний вплив стрімінгових платформ на національне кіновиробництво. Виявлено амбівалентний характер цього впливу, який поєднує залучення інвестицій і розширення міжнародної аудиторії з ризиками втрати контролю над інтелектуальною власністю та посилення залежності від транснаціональних медіакомпаній. Проаналізовано механізми формування позитивного сприйняття культур через медіаконтент і синергію стрімінгових платформ із соціальними мережами. На основі отриманих результатів розроблено практичні рекомендації щодо використання потенціалу глобальних стрімінгових платформ для розвитку культурної дипломатії України.Item ESG-комунікації як інструмент формування репутації глобальних брендів(Державний університет економіки і технологій, 2026) Оніщук Є.К.Кваліфікаційна бакалаврська робота присвячена комплексному дослідженню ESG-комунікаційних стратегій глобальних технологічних корпорацій в умовах сучасного конвергентного медіасередовища. Визначено теоретико-методологічні засади функціонування ESG-комунікацій. Розглянуто їхні відмінності від концепцій сталого розвитку та корпоративної соціальної відповідальності, проаналізовано міжнародні стандарти оцінки ефективності комунікацій (AMEC Integrated Evaluation Framework, Barcelona Principles 3.0) і нефінансової звітності (GRI, SASB, ESRS). Окрему увагу приділено феномену грінвошингу як етичному виклику для сучасної журналістики та механізмам маніпуляції інформацією в медіапросторі. Визначено амбівалентний вплив цифровізації та систем штучного інтелекту на трансформацію форматів подачі ESG-контенту і виникнення нових ризиків алгоритмічного викривлення даних. Здійснено компаративний аналіз медійних стратегій лідерів BigTech-сектору (Apple, Samsung Electronics, Microsoft і Google) з урахуванням регіональної специфіки та адаптації глобальних повідомлень на ринках ЄС, США та Азії. На основі результатів дослідження сформовано інтегровану авторську модель оптимізації ESG-комунікацій (C-AFFF) для впорядкування антикризового реагування та верифікації корпоративних наративів.Item Гендерні контрнаративи у глобальній масовій культурі XXI століття: феномен tradwife та репрезентації сучасної маскулінності(Державний університет економіки і технологій, 2026) Нелупенко Є.О.У роботі визначено особливості формування та поширення гендерних контрнаративів у глобальній масовій культурі XXI століття. Основну увагу зосереджено на феномені tradwife та сучасних репрезентаціях маскулінності як взаємопов’язаних медійних явищах, що функціонують у контексті цифрової культури, розвитку соціальних мереж і трансформації гендерних норм. Розглянуто теоретико-методологічні засади дослідження масової культури, гендерних наративів і контрнаративів, а також основні підходи до аналізу жіночності та маскулінності у сучасному медіадискурсі. Проаналізовано феномен tradwife як реактивний гендерний контрнаратив, досліджено трансформацію моделей маскулінності та здійснено порівняльний аналіз відповідних дискурсів у соціальних мережах і популярному контенті. Охарактеризовано взаємозв’язок tradwife- і маскулінних дискурсів із сучасними феміністичними рухами, визначено роль алгоритмів платформ та інфлюенсерської культури у поширенні гендерних ідеологій, а також запропоновано практичні рекомендації щодо розвитку критичного сприйняття гендерних медіанаративів. У результаті дослідження встановлено, що tradwife- та реактивні маскулінні дискурси є важливими елементами сучасної цифрової культури та відображають суспільні суперечності навколо гендерної рівності, сімейних ролей і культурної ідентичності. Їх поширення значною мірою зумовлене логікою соціальних мереж, алгоритмічними механізмами видимості та емоційною привабливістю цифрового контенту.Item Цифрова трансформація міжнародних медіа: зміна форматів, наративів і комунікаційних практик(Державний університет економіки і технологій, 2026) Надточій Є.В.У кваліфікаційній бакалаврській роботі оцінено цифрову трансформацію міжнародних медіа у 2020–2026 роках. Проаналізовано, як під впливом соціальних платформ, алгоритмів, мобільного споживання, штучного інтелекту та зміни поведінки аудиторії трансформуються формати виробництва матеріалів, наративні стратегії та комунікаційні практики новинних медіа. У роботі розглянуто теоретико-методологічні підходи до вивчення міжнародних медіа в умовах цифровізації, визначено основні чинники цифрової перебудови медіасистем, а також проаналізовано практики BBC Verify, Reuters, AJ+, CNN, Суспільного та hromadske. Встановлено, що цифрова трансформація не зводиться до переходу медіа в онлайн, а передбачає зміну редакційної логіки, способів перевірки інформації, форматів пояснення міжнародних подій і взаємодії з аудиторією. Окрему увагу приділено ризикам цифрової адаптації: платформній залежності, втраті глибини пояснення, поширенню дезінформації, впливу анонімних каналів та інфлюенсерів, непрозорому використанню штучного інтелекту й безпековим викликам для українських медіа в умовах війни. Запропоновано модель м’якої цифрової адаптації, яка передбачає поєднання технологічної гнучкості з редакційною відповідальністю, перевіркою, контекстом і збереженням довіри до медіа.Item Медіарепрезентація культурної спадщини України у міжнародному інформаційному просторі в умовах війни(Державний університет економіки і технологій, 2026) Литвинова І. А.У кваліфікаційній бакалаврській роботі всебічно розглянуто теоретико-методологічні засади медіарепрезентації культурної спадщини як чинника геополітичного впливу, «м’якої сили» та стратегічних комунікацій держави в умовах збройного конфлікту. На основі концепцій медіатизації, фреймінгу та моделей ідентичності проаналізовано динаміку уваги світових ЗМІ й досліджено регіональну специфіку висвітлення теми у країнах євроатлантичного простору та Глобального Півдня. Особливу увагу приділено обґрунтуванню практичної стратегії «Поза межами вишиванки», спрямованої на просування сучасних культурних патернів та подолання етнографічної самоекзотизації країни на міжнародній арені. Визначено психологічно-медійні, ресурсні та інституційні ризики й розроблено антикризові механізми їх подолання. Сформульовано комплекс рекомендацій для МЗС України та Українського інституту, що включає впровадження адаптивної матриці наративів, дотримання політики «Єдиного голосу» та інтеграцію інноваційних цифрових інструментів захисту інфопростору.Item Глобальне позиціонування компаній із різним ресурсним потенціалом: комунікаційні підходи бізнесу США, Китаю та Індії(Державний університет економіки і технологій, 2026) Кратюк А. О.У кваліфікаційній бакалаврській роботі оцінено глобальне позиціонування компаній із різним ресурсним потенціалом та вплив країни походження на формування бренду, репутації і комунікаційних стратегій у міжнародному бізнесі. Розкрито сутність глобального позиціонування, визначено зв’язок між брендом, іміджем, репутацією та комунікацією, а також узагальнено основні теоретичні підходи до аналізу цього явища. Проаналізовано роль ресурсного потенціалу країни у розвитку міжнародного бренду. Визначено, що на позиціонування компаній впливають не лише внутрішні корпоративні рішення, а й економічна база держави, інноваційне середовище, інституційна якість, людський капітал, цифрова інфраструктура та міжнародний образ країни. Окрему увагу приділено порівнянню ринків США, Китаю та Індії. роботі розглянуто комунікаційні підходи компаній Apple, Google, Amazon, Huawei, Alibaba, ByteDance, Tata Group, Infosys та Reliance. Встановлено, що американські компанії частіше будують комунікацію через інноваційність і сильну ідентичність бренду, китайські - через масштаб і технологічність, а індійські - через професійність, адаптивність і сервісну експертність. На основі проведеного аналізу сформульовано практичні рекомендації щодо побудови ефективних комунікаційних стратегій та запропоновано модель глобального позиціонування залежно від ресурсного потенціалу компанії і країни її походження.Item Журналістика як чинник інформаційної стійкості України під час російсько-української війни: аналіз протидії дезінформаційним наративам(Державний університет економіки і технологій, 2026) Котовська Д.Д.Кваліфікаційну бакалаврську роботу присвячено комплексному аналізу трансформації журналістики як ключового чинника забезпечення інформаційної стійкості України в умовах триваючої російсько-української війни. У роботі здійснено ґрунтовний теоретичний аналіз концептів «дезінформація», «інформаційна війна» та «інформаційна стійкість», а також запропоновано авторське розширення класичної структури рівнів інформаційної війни шляхом виокремлення соціально-культурного рівня. Розглянуто синергію трьох фундаментальних моделей медіапростору — фактчекінгу, наглядової журналістики (watchdog) та суспільного мовлення (public service) — як єдиного захисного когнітивного щита суспільства. У практичній частині дослідження проаналізовано нормативно-правове й інституційне середовище діяльності медіа в умовах воєнного стану. Систематизовано основні дезінформаційні наративи РФ (зокрема стратегії делегітимізації України та деморалізації Заходу) й алгоритми їхньої медійної циркуляції через мережі Telegram-ботів. На основі моніторингу провідних українських онлайн-видань («Бабель», «Суспільні новини», «Українська правда», «Укрінформ») за 2025–2026 роки верифіковано успішний розвиток вітчизняних практик протидії маніпуляціям. Виявлено специфіку застосування сучасних цифрових інструментів (включно з ШІ) та новітніх моделей (пояснювальна журналістика,solutions journalism). Окреслено ключові виклики для професії, такі як безпекові ризики, інформаційний тиск і ресурсні обмеження, та запропоновано рекомендації щодо розробки Стратегії розвитку інституту української журналістики.Item Перехідне правосуддя у контексті російсько-української війни: міжнародні комунікаційні практики легітимації відповідальності та український досвід(Державний університет економіки і технологій, 2026) Качан М.С.У роботі визначено роль міжнародних комунікацій у процесах легітимації перехідного правосуддя та просування відповідальності за міжнародні злочини в умовах російсько-української війни. Особливу увагу приділено взаємозв’язку між правовими механізмами притягнення до відповідальності, міжнародним визнанням та комунікаційними практиками, що формують суспільне сприйняття справедливості. Розкрито сутність і механізми перехідного правосуддя, проаналізовано значення легітимності, міжнародного визнання та комунікації у процесах притягнення до відповідальності за міжнародні злочини. Узагальнено міжнародний досвід комунікаційної легітимації правосуддя на прикладі Боснії і Герцеговини та Південної Африки. Проаналізовано формування міжнародного дискурсу щодо відповідальності Російської Федерації після 2022 року, комунікаційні практики України щодо просування спеціального трибуналу, репарацій і захисту прав жертв, а також виклики міжнародної легітимації, пов’язані з конкуренцією наративів і дезінформацією. Встановлено, що ефективність перехідного правосуддя залежить не лише від юридичних механізмів, а й від здатності держав і міжнародних інституцій забезпечувати їхню комунікаційну легітимацію. Український досвід демонструє, що документування злочинів, робота з жертвами, міжнародна адвокація та стратегічні комунікації є важливими складовими формування міжнародної підтримки та відповідальності за воєнні злочини.Item Комунікаційні компанії для розбудови стратегічного партнерства на національному та міжнародному рівні(Державний університет економіки і технологій, 2026) Карнаух К.С.У кваліфікаційній бакалаврській роботі досліджено модель взаємодії «бізнес – освіта – влада» як інструмент стратегічного партнерства в умовах повоєнного відновлення України. Розкрито теоретичні засади концепції «потрійної спіралі» (Triple Helix) та обґрунтовано її значення для формування інноваційної економіки, розвитку людського капіталу та підвищення конкурентоспроможності держави. Особливу увагу приділено ролі стратегічних комунікацій як системоутворюючого механізму, що забезпечує координацію між ключовими інституціями, формування довіри та інтеграцію України у європейський і глобальний простір. Проаналізовано практики реалізації партнерства в Україні та країнах ЄС, визначено основні проблеми та виклики його розвитку, зокрема інституційну фрагментарність, недостатній рівень довіри та фінансову залежність від зовнішньої підтримки. Запропоновано концепцію комунікаційної кампанії, спрямованої на посилення взаємодії між бізнесом, університетами та органами влади, а також розроблено підходи до оцінки її ефективності. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення державної політики у сфері інноваційного розвитку, освіти, державно-приватного партнерства та стратегічних комунікацій у процесі повоєнного відновлення України.Item Регіональне медіа як інструмент міжнародної адвокації та гуманітарної дипломатії: трансформація змісту та функцій в умовах повномасштабного вторгнення(Державний університет економіки і технологій, 2026) Еккерт Е. Е.Кваліфікаційну бакалаврську роботу присвячено відображенню процесів трансформації змісту та функцій регіональних медіа в умовах повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та практичний аналіз еволюції локального медіа як дієвого інструменту міжнародної адвокації та гуманітарної дипломатії на прикладі онлайн-медіа «Експерт-КР», а також розробка комунікаційних рекомендацій щодо підвищення ефективності його транскордонної діяльності. Методологічна база роботи спирається на комплексне застосування методів кейс-стаді, контент-аналізу, дискурс-аналізу, а також порівняльного аналізу аудіовізуальних матеріалів за докризовий та воєнний періоди. У результаті дослідження доведено, що під тиском воєнних викликів регіональні редакції здатні еволюціонувати від статусу традиційних ретрансляторів місцевих новин до ролі проактивних недержавних акторів міжнародної гуманітарної дипломатії. Емпіричний аналіз онлайн-медіа «Експерт-КР» засвідчив радикальну зміну контент-стратегій: фокус змістився на документування воєнних злочинів і гуманітарних криз, відбулася зміна наративів із віктимізації на демонстрацію життєстійкості громад, а стандартні телевізійні формати замінила емоційна кінодокументалістика. У роботі розроблено та науково обґрунтовано інноваційну транскордонну комунікаційну модель для регіонального медіа. Її основою є сегментація іноземної аудиторії, принцип модульного пакування контенту (відеопітчинги для донорів, B-roll архіви для іноземних медіа, розгорнуті документальні есеї) та використання алгоритмів гібридної B2B-дистрибуції. Практичне значення отриманих результатів полягає в успішній апробації розробленого підходу на прикладі адвокаційної кампанії для деокупованої Високопільської громади, що доводить здатність моделі конвертувати інформаційний капітал медіа у реальні фінансові ресурси на відбудову. Додатково запропоновано комплексну систему управління інституційними, цифровими та операційними ризиками для забезпечення сталості роботи медійників в умовах війни.Item Цифрові медіа як глобальна креативна індустрія(Державний університет економіки і технологій, 2026) Говядовська К.С.У кваліфікаційній бакалаврській роботі розглянуто цифрові медіа як глобальну креативну індустрію та важливий чинник трансформації міжнародної інформації, суспільних комунікацій і сучасної журналістики. Розкрито сутність, еволюцію та типологію цифрових медіа, визначено їхню роль у формуванні глобальних інформаційних потоків, публічної дипломатії, міжнародної репутації, інформаційної безпеки та культурної комунікації. Проаналізовано основні види цифрових медіа у глобальній креативній індустрії. Окрему увагу приділено соціальним медіа та «creator economy» як ядру сучасної цифрової комунікації, стримінговим, відео- та аудіоплатформам, а також цифровій журналістиці й онлайн-новинам як джерелам суспільної інформації. Розглянуто приклади провідних цифрових платформ і медіа, зокрема YouTube, TikTok, Instagram, Netflix, Spotify, Twitch, The New York Times, BBC, The Guardian та Української правди. У роботі визначено, що цифрові медіа істотно впливають на міжнародні відносини, оскільки забезпечують швидке транскордонне поширення інформації, формують стратегічні наративи, підтримують цифрову публічну дипломатію та водночас створюють нові ризики дезінформації, маніпуляцій, алгоритмічної залежності й інформаційної фрагментації. Особливу увагу приділено впливу цифрових медіа під час повномасштабної війни Росії проти України, зокрема їхній ролі у кризовій комунікації, громадянській мобілізації, протидії російській дезінформації, документуванні воєнних злочинів і формуванні міжнародної підтримки України.Item Медіа та комунікація безпеки: роль журналістики в умовах військових конфліктів (на прикладі міжнародних медіакейсів)(Державний університет економіки і технологій, 2026) Ващенко О.С.У кваліфікаційній бакалаврській роботі комплексно розглянуто медіа та комунікацію безпеки, визначено відмінності між поняттями “комунікація безпеки” та “безпекова журналістика”. Розглянуто концепції медіа, принципи та обов’язки у роботі журналіста, механізми впливу медіатекстів на формування громадської думки. Здійснено аналіз проблем діяльності медіа під час війни. Проаналізовано та висвітлено труднощі роботи журналістів, проблематику поширення соціальних мереж, які несуть за собою фейки, дезінформацію, пропаганду. Надано характеристику провідних медіа у зонах бойових дій. Представлено кейси міжнародних конфліктів та роботи медіа у них. Оцінено стратегії безпекової комунікації держав. Виявлено вплив цифрових технологій і соціальних мереж на висвітлення військових конфліктів. Запропоновано стратегію оптимізації безпекової медіакомунікації та проаналізовані механізми протидії дезінформації. Основними методами, що дозволили Досягнення результатів та виконання поставлених у роботі завдань забезпечено застосуванням таких методів, як аналіз, контент-аналіз, порівняння, стратегічне мислення.Item Комунікації сталого розвитку як інструмент формування репутації глобальних брендів(Державний університет економіки і технологій, 2026) Білан М. Г.У кваліфікаційній бакалаврській роботі всебічно розглянуто теоретичні засади розвитку ESG-комунікації та її зв’язок із концепцією сталого розвитку. Встановлено, що ESG-підхід є продовженням еволюції корпоративної соціальної відповідальності, однак вирізняється вищим рівнем формалізації, вимірюваності та орієнтацією на доказовість. Доведено, що сучасна нефінансова звітність виконує інформаційну, репутаційну, легітимаційну та інтерпретаційну функції. Проаналізовано роль інтерпретації ESG-даних у формуванні бренду. Встановлено, що візуалізація може посилити довіру до бренду. Особливу увагу приділено сторітелінгу та бренд-активізму як сучасним інструментам комунікації сталого розвитку. Проведено порівняльний аналіз ESG-комунікацій у різних галузях економіки, що дозволило виявити такі ключові проблеми, як greenwashing, розрив між деклараціями і практикою, надмірна формалізація, та визначити напрями їх вирішення. Запропоновано комплекс заходів щодо підвищення ефективності ESG-комунікації через підвищення прозорості, незалежної верифікації, якісної візуалізації та інтеграції каналів комунікації з реальними практиками компанії.Item Брендинг держави в глобальному цифровому середовищі: інформаційно-комунікаційні кампанії та виклики(Державний університет економіки і технологій, 2025) Ткачова М.Ю.Кваліфікаційну бакалаврську роботу присвячено дослідженню ролі інформаційно-комунікаційних кампаній у процесі формування цифрового бренду держави в умовах зростаючої інформаційної конкуренції. Охарактеризовано цілі, завдання та значення цифрового брендингу держави в контексті формування міжнародного іміджу. Встановлено, яким чином тенденції трансформації цифрового середовища формують нові виклики для державної комунікації – зокрема в аспектах достовірності інформації, боротьби з дезінформацією, формування довіри до офіційних джерел – та відкривають нові можливості для ефективного комунікаційного впливу. Проаналізовано міжнародний досвід формування національних комунікаційних стратегій провідних країн світу, зокрема США, Великої Британії, Японії, Ісландії та Франції. Розкрито механізми впровадження інформаційно-комунікаційних кампаній, їх роль у формуванні позитивного іміджу держав, використання креативних підходів і цифрових інструментів у залученні цільової аудиторії. Здійснено аналіз ефективності застосування сторітелінгу, побудови наративів, візуальної айдентики, інфлюенсер-комунікації, технологій персоналізації контенту та інтеграції data-driven стратегій у державну комунікацію. На основі отриманих результатів розроблено модель стратегічної інформаційно-комунікаційної кампанії, релевантну глобальному контексту та адаптовану до потреб України. Запропонована модель враховує принципи багаторівневої взаємодії, системи оцінки ефективності, ризики дезінформаційного впливу та потребу в зміцненні міжнародної репутації держави.Item Спортивна дипломатія в контексті міжкультурного діалогу зовнішньої політики держави(Державний університет економіки і технологій, 2025) Різник П.С.Кваліфікаційну бакалаврську роботу присвячено питанням розвитку спортивної дипломатії в контексті міжкультурного діалогу зовнішньої політики держави. У роботі приділено увагу комплексному вивченню спортивної дипломатії як сучасного інструменту міжнародних відносин, з акцентом на особливостях її застосування в глобальному та українському контекстах. Розкрито сутність, витоки та функції спортивної дипломатії. Визначено роль міжкультурного діалогу як підґрунтя сталого міжнародного співіснування. Відображено практику використання спортивних подій для проведення миротворчих кампаній і реалізації соціальних проєктів. Оцінено потенціал ініціатив міжнародних спортивних організацій у розвитку міжкультурного діалогу держав. Проаналізовано чинники ефективності спортивної дипломатії. Визначено тенденції та перспективи розвитку спортивної дипломатії у вітчизняній та світовій практиці. Запропоновано стратегічні напрями розвитку спортивних досягнень України як потужного інструменту формування міжнародного іміджу держави, зміцнення її позицій у глобальному просторі та реалізації політики «м’якої сили» для підвищення міжнародного впливу через спорт.Item Дезінформація та публічна дипломатія: межі між впливом і маніпуляцією(Державний університет економіки і технологій, 2025) Новікова С.С.Кваліфікаційну бакалаврську роботу присвячено комплексному дослідженню проблематики дезінформації у сфері публічної дипломатії та визначенню меж між легітимним інформаційним впливом і маніпуляцією. У роботі приділено увагу зростанню ролі інформаційних технологій у сучасних міжнародних процесах, а також активному використанню дезінформаційних стратегій у світовій політиці, зокрема у контексті російсько-української війни. Розглянуто теоретичні засади публічної дипломатії, її історичний розвиток та основні інструменти, а також поняття дезінформації, її типологію, джерела та механізми поширення. Проведено аналіз практичних кейсів, що демонструють межу між легітимним впливом і маніпуляцією, включно з досвідом різних держав та аналізом міжнародно-правових і етичних аспектів. Визначено сучасні стратегії боротьби з дезінформацією на національному та міжнародному рівнях, роль міжнародних організацій, а також підходи до формування інформаційної стійкості суспільства. Результати дослідження мають як теоретичне, так і практичне значення для подальшого розвитку інформаційної політики України, формування стратегії публічної дипломатії, а також для освітніх програм з медіаграмотності.Item Висвітлення міжнародних подій в епоху цифрових технологій(Державний університет економіки і технологій, 2025) Михайлов Д.О.Кваліфікаційну бакалаврську роботу присвячено питанням трансформації висвітлення міжнародних подій під впливом цифрових технологій. Особливу увагу в роботі приділено тому, яким чином зміни у медіапросторі позначаються на характері міжнародної комунікації, на сприйнятті подій. Визначено сутність міжнародної комунікації, її ключові функції у глобалізованому світі, а також основні теорії, що пояснюють логіку медійного висвітлення міжнародних подій. Проаналізовано структурні зміни у процесах створення, фільтрації та споживання міжнародної інформації. Відображено підходи до цифрового висвітлення в українських та іноземних медіа повномасштабної війни росії проти України. Проведено контент- і дискурс-аналіз публікацій на платформах «Української правди» та The New York Times за січень 2025 року. Встановлено домінантні теми, фрейми, наративи та риторичні особливості подачі. Узагальнено та систематизовано сучасні тренди, ризики й нові можливості цифрової епохи для глобального інформування про міжнародні події.Item Інформаційна безпека в стратегіях комунікації держав: виклики та тенденції(Державний університет економіки і технологій, 2025) Малько К.С.Кваліфікаційну бакалаврську роботу присвячено питанням забезпечення інформаційної безпеки в стратегіях комунікації держав. Проаналізовано сучасні виклики та загрози, що пов'язані з інформаційною безпекою, зокрема кібератаки, дезінформацію, інформаційний тероризм, шпигунство. Розглянуто роль стратегічних комунікацій як інструмента державної політики у формуванні стійкості суспільства, захисті інформаційного простору та протидії гібридним загрозам. Узагальнено міжнародний досвід США, ЄС, Естонії та Тайваню й визначено можливості його адаптації до умов України. Надано практичні рекомендації щодо підвищення інформаційної безпеки держави, розвитку комунікаційних стратегій та формування культури населення. Запропоновані ефективні комунікаційні механізми та формати державної взаємодії з аудиторіями.