Browse
Recent Submissions
Item Вдосконалення процесу ректифікації сирого кам’яновугільного бензолу шляхом регулювання рефлюксу в колоні(Державний унiверситет економiки i технологiй, 2026) Ковальова Л.В.Кваліфікаційна бакалаврська робота присвячена підвищенню ефективності розділення сирого кам’яновугільного бензолу шляхом вдосконалення системи управління флегмовим числом. У роботі показано, що стабільність гідродинамічного режиму та точність регулювання рефлюксу критично впливають на чіткість розділення фракцій та чистоту цільових продуктів (бензолу, толуолу, ксилолів). На основі розрахунків матеріального та теплового балансів обґрунтовано вибір оптимального флегмового числа R=3, що забезпечує необхідну якість бензольної фракції при раціональних енерговитратах. У роботі проаналізовано динамічні характеристики ректифікаційної колони та доведено переваги переходу від жорсткої схеми стабілізації витрати зрошення до адаптивного регулювання за температурою на «контрольній» тарілці. Впровадження сучасної мікропроцесорної системи керування з використанням швидкісних датчиків контролю дозволяє мінімізувати вплив коливань складу сировини на вихід товарної продукції. Показано, що оптимізація системи регулювання рефлюксу забезпечує зниження питомих витрат гріючої пари на 10-15 % та стабілізацію теплового навантаження на обладнання. Запропоновані технічні рішення роблять технологічний процес ректифікації більш гнучким, енергоефективним та безпечним в умовах сучасного коксохімічного виробництва.Item Вибір та обґрунтування методу вогневого знефенолювання стічних вод коксохімічних виробництв.(Державний університет економіки і технологій, 2026) Улітич Н.М.Випускна кваліфікаційна робота присвячена вибору та обґрунтуванню методу вогневого знефенолювання стічних вод коксохімічних виробництв як найбільш надійного способу повної деструкції токсичних домішок. В якості інноваційного підходу запропоновано використання композиційного палива, що складається з вуглеводневого палива та фенольних стічних вод, підготовлених шляхом гідродинамічної кавітації у пристрої ГКС-50. Експериментально доведено, що використання водопаливної емульсії з 10% вмістом стічних вод дозволяє досягти ефективності знешкодження фенолів на 99,6 % при одночасному підвищенні енергетичної ефективності теплогенераторних установок. Розроблена технологія є економічно вигідною та компактною альтернативою традиційним біохімічним методам очищення промислових стоків.Item Аналіз технологій виробництва синтетичних моторних палив з вугілля та перспективність розвитку технологій.(Державний університет економіки і технологій, 2026) Стаднік А.Ю.Актуальність теми обумовлена тим, що світове енергоспоживання на 80,5 % базується на викопних видах палива, при цьому багато країн мають дефіцит нафти, але значні запаси вугілля. Технології переробки вугілля на синтетичні рідкі палива (Coal‑to‑Liquid, CTL) є стратегічним напрямом для забезпечення енергетичної незалежності, особливо в умовах посилення вимог до декарбонізації та екологічної безпеки. Метою кваліфікаційної роботи є комплексний аналіз сучасних CTL-технологій, оцінка їхніх техніко-економічних та екологічних показників, а також визначення перспективних напрямів розвитку. Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання: вивчення фізико-хімічних основ прямого (DCL) та непрямого (ICL) зрідження вугілля, аналіз реакторних систем та каталітичних рішень, порівняння якісних характеристик отриманих моторних палив, оцінка екологічного профілю, вуглецевого сліду та економічної ефективності. Об’єктом дослідження є процеси термічної, каталітичної та гідрогенізаційної переробки вугілля на рідкі вуглеводневі фракції. Предметом дослідження – технологічні схеми, каталітичні системи, показники якості палив (цетанове число, вміст сірки, ароматичних сполук) та еколого-економічні параметри процесів DCL-1, DCL-2, COCP та ICL.Item Петрографічні аспекти формування гарячої міцності коксу при карбонізації вугілля.(Державний університет економіки і технологій, 2026) Солдатенко К.О.Кваліфікаційна робота присвячена процесу формування гарячої міцності металургійного коксу при карбонізації вугілля в умовах КХВ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Предмет дослідження – вплив петрографічних характеристик вугільної шихти (показника відбиття вітриніту Ro, вмісту фюзенізованих компонентів ΣOK, стандартного відхилення рефлектограми σR) та мінерального складу золи (індекс основності Io) на показник гарячої міцності коксу після реакції (CSR). Мета роботи — дослідження петрографічних аспектів формування гарячої міцності коксу та розробка рекомендацій щодо оптимізації складу вугільної шихти в умовах реструктурованої після лютого 2022 р. сировинної бази КХВ АМКР. В аналітичній частині проаналізовано технологічні операції та устаткування вуглепідготовчого цеху КХВ АМКР, описано методику визначення показників CRI та CSR за ДСТУ ISO 18894:2009, встановлено нормативні вимоги до якості доменного коксу (CSR ≥ 60 %, CRI ≤ 30 %). Охарактеризовано три групи мацералів органічної маси вугілля та їх роль при карбонізації. Встановлено принципову відмінність петрографічного складу вугілля Австралії та США від донецьких аналогів: при близьких значеннях Ro ≈ 1,07 % вміст мацералів групи інертиніту ΣOK у 2–3 рази вищий (18–42 % проти 7–14 %), а стандартне відхилення рефлектограми σR у 3–4 рази більше (0,138–0,142 % проти 0,038–0,062 %). В основній частині проведено мацеральний і рефлектограмний аналіз вугільних концентратів різних сировинних басейнів; досліджено вплив Ro, ΣOK та індексу основності золи Io на показники гарячої міцності коксу; побудовано і верифіковано математичні моделі прогнозування CSR. Встановлено, що зниження Ro шихти з 1,16 до 1,07 % у поєднанні зі зростанням ΣOK з 10 до 14 % знижує CSR на 2,2 % абс. Двопараметрична модель прогнозування «вихід коксу = f(Ro, ΣOK)» має коефіцієнт детермінації D = 98 % та σ = 0,4 %, що суттєво перевищує точність однопараметричної моделі на основі виходу летких речовин (D = 92 %). Сформульовано п'ять принципів формування оптимальної шихти та визначено цільові петрографічні параметри: Ro = 1,10–1,30 %, ΣOK = 15–25 %, σR ≤ 0,12 %, Io ≤ 0,30. Розглянуто екологічні аспекти роботи КХВ, шкідливі та небезпечні виробничі чинники у ВПЦ та КЦ № 1, заходи щодо зменшення їх впливу.Item Вплив часткового брикетування шихти зі зв'язуючим на вихід і якість продуктів коксування.(Державний університет економіки і технологій, 2026) Слєпцов Д.В.Кваліфікаційна робота присвячена розробці технології часткового брикетування вугільної шихти із застосуванням органічних зв’язуючих для підвищення якості металургійного коксу. Об’єктом дослідження є процеси підготовки шихти та формування міцної вуглецевої структури при коксуванні суміші з додаванням брикетів. Предметом дослідження є вплив параметрів брикетування та складу зв’язуючого на показники гарячої міцності (M25) та стиранності (M10) готового коксу. Метою даної бакалаврської роботи є наукове обґрунтування технологічних режимів часткового брикетування, що дозволяють залучати до виробництва дешевші слабоспікливі марки вугілля при забезпеченні високої якості кінцевого продукту для потреб ПАТ «АМКР». Експериментально встановлено, що використання 27 % брикетованої шихти з органічним зв’язуючим «Брикетин-1» дозволяє підвищити показник гарячої міцності M25 до 88,4% та знизити стиранність M10 до 6,4%. Практичне застосування розробленої технології забезпечує металургійному виробництву ПАТ «АМКР» економічну ефективність за рахунок розширення сировинної бази та заміни дорогого вугілля дефіцитних марок, що гарантує стабільний хід доменних печей і зниження собівартості чавуну.Item Вивчення впливу технологічних чинників підготовки вугільної шихти та її коксування на термомеханічні властивості шихти.(Державний університет економіки і технологій, 2026) Савенко М.Е.У бакалаврській роботі розглянуто питання прогнозування якості металургійного коксу та оптимізації складу вугільних шихт на основі сучасних підходів до моделювання властивостей вугілля і коксу. Актуальність теми обумовлена необхідністю забезпечення доменного виробництва високоякісним коксом при одночасному зниженні виробничих витрат та раціональному використанні вугільної сировини. У роботі проаналізовано роль вуглецевих матеріалів у металургійних процесах, розглянуто основні фактори, що впливають на якість коксу, а також особливості формування вугільних шихт. Значну увагу приділено розвитку моделей прогнозування якості коксу, які базуються на врахуванні петрографічних характеристик вугілля, його реологічних властивостей та показників міцності коксу. Показано, що використання математичного моделювання сприяє більш точному прогнозуванню якості коксу та підвищенню ефективності виробництва. Практичне значення роботи полягає в обґрунтуванні доцільності застосування сучасних моделей прогнозування для вибору вугільної сировини, формування оптимальних шихт та покращення техніко-економічних показників коксохімічних підприємств.Item Впровадження технології брикетування без зв’язуючого для підвищення насипної густини в камері коксування.(Державний університет економіки і технологій, 2026) Панченко В.С.Кваліфікаційна робота присвячена технології брикетування, а також можливості брикетування без зв’язуючим методом для підвищення насипної густини в камері коксування. У роботі проаналізовано різні методики можливого ущільнення вугільної шихти та обґрунтування доцільності впровадження без зв’язуючого брикетування(термічної пластифікації). Показано, що використання природних термопластичних властивостей вугілля дозволяє повністю відмовитися від токсичних і дорогих зв’язуючих, що суттєво знижує собівартність продукції та покращує екологічну безпеку виробництва. Встановлено, що пресування вугільної маси під високим тиском після контрольованого нагрівання ефективно компенсує дефіцит рідкої фази. Це дає змогу залучати до виробництва дешевше слабоспікливе вугілля та промислові відходи(антрацитові штиби, шлами). При цьому застосування без зв’язуючих брикетів суттєво покращує експлуатаційні показники металургійного коксу: підвищується механічна та гаряча міцність, знижується стиранність і реакційна здатність. Значна об’ємна усадка таких брикетів під час карбонізації ефективно компенсує тиск розпирання, гарантуючи збереження цілісності кладки коксових батарей.Item Покращення умов експлуатації коксових печей та отримання високоякісного коксу при модифікації властивостей вугільних шихт твердими добавками.(Державний університет економіки і технологій, 2026) Павлов Д.В.Кваліфікаційна робота присвячена аналізу застосування неспікливих добавок для регулювання властивостей вугільних шихт і підвищення якості доменного коксу. Актуальність дослідження обумовлена погіршенням сировинної бази коксування, зростанням вимог до якості коксу та необхідністю зниження тиску розпирання під час коксування для забезпечення надійної роботи коксових батарей. Особливу увагу приділено вивченню впливу органічних і неорганічних добавок на процеси спікання, коксоутворення, формування структури коксу та його технологічні властивості. На основі аналізу літературних джерел розглянуто можливості використання неспікливих мінеральних добавок як засобу розширення сировинної бази коксування та покращення показників якості коксу без суттєвих змін існуючої технологічної схеми підготовки шихти. Встановлено вплив окремих мінеральних компонентів на показники реакційної здатності коксу (CRI) та його міцності після реакції (CSR). Показано доцільність використання у складі шихти мікропорошків оксиду алюмінію та карбіду кремнію, а також коксового дріб’язку. Встановлено, що введення об’ємно-модифікуючих добавок у невеликих концентраціях сприяє формуванню більш впорядкованої структури коксу, зниженню його реакційної здатності та підвищенню міцності. Запропоновано технологічну схему введення твердих мінеральних добавок на стадії підготовки шихти, що забезпечує їх рівномірний розподіл у всьому об’ємі матеріалу. Визначено, що використання 0,25% порошків оксиду алюмінію та карбіду кремнію разом із 3 % коксового дріб’язку дозволяє скоротити частку дефіцитного спікливого вугілля у складі шихти та знизити тиск розпирання на 12–15%. При цьому прогнозується підвищення показника CSR на 6,1 % і зниження показника CRI на 3,7 %. Отримані результати підтверджують перспективність застосування неспікливих мінеральних добавок для підвищення якості доменного коксу, розширення сировинної бази коксування та покращення техніко-економічних показників доменного виробництва.Item Вивчення існуючих технологічних схем для термічної підготовки вугілля та вибір оптимальної.(Державний університет економіки і технологій, 2026) Лукаш Н.Ю.Бакалаврська робота присвячена дослідженню технології термічної підготовки вугільної шихти перед коксуванням як ефективного способу підвищення якості металургійного коксу та вдосконалення роботи коксохімічних підприємств. Актуальність теми обумовлена погіршенням якісних характеристик вугільної сировини, зниженням частки дефіцитного коксівного вугілля у шихтах та необхідністю забезпечення стабільної якості коксу для доменного виробництва. На основі аналізу науково-технічних джерел і технологічних особливостей процесу встановлено, що попередній нагрів вугільної шихти сприяє підвищенню механічної міцності коксу, покращенню його структурних характеристик та забезпечує стабільність якості кінцевого продукту. Показано, що застосування термічної підготовки дозволяє розширити сировинну базу за рахунок залучення більшої кількості малометаморфізованого та слабкоспікливого вугілля без погіршення показників коксу. Дослідження підтвердили, що використання технології термічної підготовки забезпечує зростання продуктивності коксових печей, скорочення тривалості коксування, зниження питомих витрат теплової енергії, зменшення обсягів стічних вод та підвищення ресурсу експлуатації коксових батарей. Встановлено, що комплексне впровадження даної технології сприяє покращенню техніко-економічних показників виробництва коксу та підвищенню ефективності роботи коксохімічних підприємств.Item Вибір методики визначення оптимального ступеню подрібнення шихти для оптимізації роботи вуглепідготовчих цехів.(Державний університет економіки і технологій, 2026) Кучман О.М.Кваліфікаційна робота присвячена аналізу розрахункових методів визначення оптимального ступеня подрібнення вугільних шихт у сучасних умовах роботи коксохімічних підприємств. Актуальність дослідження обумовлена погіршенням якості сировинної бази коксування, збільшенням частки імпортного вугілля та необхідністю забезпечення стабільної якості доменного коксу за одночасного підвищення енергоефективності процесів підготовки шихти. У роботі розглянуто вплив ступеня подрібнення на насипну щільність шихти, формування коксового пирога та показники якості коксу. Показано, що як недостатній, так і надмірний помел негативно впливають на коксівні властивості шихти та механічну міцність коксу. Встановлено, що зміна ступеня подрібнення суттєво впливає на насипну щільність вугільної шихти, а отже — на умови завантаження камер коксування та перебіг технологічного процесу. Проведено аналіз існуючих розрахункових методів визначення оптимального ступеня подрібнення та встановлено їх переваги, недоліки й обмеження практичного застосування. Визначено, що найбільш ефективним є підхід, який враховує спікливість шихти, розподіл зольності за класами крупності та глибину збагачення вугілля. Для досліджуваної шихти з урахуванням вибіркового подрібнення встановлено оптимальний рівень помелу, що становить 76,8 %. Показано, що застосування розрахованого режиму забезпечує зниження питомих витрат електроенергії на подрібнення з 1,26 до 0,96 кВт·год/т. Отримані результати підтверджують доцільність використання розрахункових методів як інструменту підвищення якості коксу та удосконалення технології підготовки вугільних шихт.Item Дослідження можливості використання методу Гізелера як інструменту оптимізації вугільних шихт для коксування(Державний університет економіки і технологій, 2026) Кулик І.В.Бакалаврська робота присвячена дослідженню можливостей використання методу Гізелера для оптимізації складу вугільних шихт, призначених для коксування, з метою підвищення якості металургійного коксу та ефективності роботи коксохімічних підприємств. Актуальність роботи зумовлена необхідністю раціонального використання вугільної сировини, вдосконалення підходів до формування вугільних шихт і забезпечення стабільних технологічних показників процесу коксування в умовах змінної якості сировинної бази. У роботі проаналізовано основні фізико-хімічні та технологічні властивості кам’яного вугілля, що впливають на процес коксування та формування структури коксу. Особливу увагу приділено пластичним властивостям вугілля, які визначають його поведінку під час термічної обробки та значною мірою впливають на якість кінцевого продукту. Розглянуто теоретичні основи методу Гізелера та його практичне застосування для оцінки пластичних характеристик вугілля. Встановлено, що параметри пластичності, зокрема температура розм’якшення, максимальна пластичність та інтервал пластичного стану, є важливими показниками для прогнозування коксових властивостей вугілля та формування оптимального складу шихти.Item Розробка технології підготовки вугільної шихти для виробництва доменного коксу із суміщенням процесів термічної підготовки та охолодження.(Державний університет економіки і технологій, 2026) Іонова Ю.В.Робота присвячена розробці технології підготовки вугільної шихти, що базується на суміщенні процесів термічного нагріву сировини та охолодження готового коксу в барабанному теплообміннику. Це інженерне рішення дозволяє ефективно використовувати вторинне тепло для сушіння шихти, що є критично важливим для стабілізації якості коксу в умовах використання слабоспікливих марок вугілля . Впровадження замкненого теплотехнічного циклу забезпечує підвищення міцності коксу (M25 = 87,6%) та зниження його вологості до 0,5 %, що гарантує оптимальну газопроникність шихти у доменній печі. Запропонована модернізація коксохімічного виробництва доводить свою економічну доцільність через зниження питомих витрат дефіцитних компонентів та підвищення загальної ефективності плавки.Item Розробка математичних залежностей прогнозування насипної густини з урахуванням характеристик вугільної сировини.(Державний університет економіки і технологій, 2026) Зубок В.О.Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню впливу параметрів підготовки вугільної шихти на насипну щільність та якість доменного коксу в умовах сучасного коксохімічного виробництва. Актуальність роботи обумовлена необхідністю підвищення ефективності процесу коксування та забезпечення стабільних показників якості коксу відповідно до вимог доменного виробництва. Встановлено, що одним із визначальних комплексних показників ефективності підготовки вугільних шихт при класичній технології шарового коксування є насипна щільність шихти, яка суттєво впливає на механічну міцність, стиранність та реакційну здатність коксу. У роботі проаналізовано основні фактори, що визначають величину насипної щільності вугільної шихти, зокрема вологість, зольність, ступінь помелу та окисненість вугілля. Досліджено вплив вологості шихти на величину тиску розпирання та усадку коксового пирога. Встановлено, що зі збільшенням вологості шихти змінюються умови формування коксового масиву та перебігу пластичного стану вугілля, що обумовлює необхідність жорсткого контролю вологості для забезпечення стабільності технологічного процесу та прогнозованої якості коксу. Показано, що підвищення зольності вугільної шихти супроводжується збільшенням її насипної щільності внаслідок високої густини мінеральної частини вугілля. При цьому мінеральні включення негативно впливають на структуру та механічні властивості коксу, сприяючи зростанню його стиранності та зниженню міцності. Встановлено, що найбільш істотний вплив на насипну щільність мають робоча та аналітична волога, високі значення яких часто пов’язані з окисненістю вугілля. За результатами дослідження підтверджено можливість використання розроблених математичних залежностей для прогнозної оцінки насипної щільності вугільних концентратів у силосах на основі лабораторних даних. Визначено, що підвищення насипної щільності вугілля суттєво збільшує навантаження на конструкції силосів і бункерів, що необхідно враховувати при їх експлуатації та проєктуванні. Узагальнення отриманих результатів показало, що регулювання насипної щільності, вологості та зольності вугільної шихти є важливою умовою підвищення ефективності процесу коксування, покращення структурно-механічних характеристик доменного коксу та забезпечення стабільної роботи доменних печей.Item Вибір та обґрунтування перспективної технології переробки аміачної води з використанням відпрацьованого розчину цеху сіркоочистки.(Державний університет економіки і технологій, 2026) Єфремов А.Г.Кваліфікаційна робота присвячена вивченню технології переробки надлишкової аміачної води коксохімічного виробництва та розробці раціональної схеми виділення аміаку з метою підвищення ефективності роботи цеху вловлювання, повнішого використання аміачних ресурсів і зменшення негативного впливу на навколишнє середовище. Актуальність роботи обумовлена необхідністю вдосконалення процесів очищення надсмольної води, яка характеризується значним вмістом аміаку та інших розчинених домішок, що потребують попереднього видалення перед біохімічною очисткою. У роботі проаналізовано фізико-хімічні основи технології переробки надлишкової аміачної води, досліджено її компонентний склад та розглянуто різні варіанти апаратурного оформлення процесу. Для умов коксохімічного виробництва ПАТ «АМКР» запропоновано використовувати відпрацьований лужний розчин цеху сіркоочистки для розкладання сполук зв’язаного аміаку та переведення його у летку форму. Встановлено, що кількість надлишкової надсмольної води циклу газозбірника, яка подається до аміачної колони, становить 10600 кг/год, а загальна кількість води, що надходить на переробку разом із циркулюючою водою закритого циклу кінцевого охолодження коксового газу, складає 40 м³/год. Визначено склад аміачної води та встановлено, що відгонка леткого аміаку до залишкового вмісту не більше 0,1 г/л забезпечує ступінь вилучення близько 98 % при витраті пари на дистиляцію 200 ± 10 кг на 1 м³ води. Показано, що перевагою запропонованої технології є диференційована переробка окремих потоків аміачної води. При переробці конденсату первинних газових холодильників відганяється переважно леткий аміак, тоді як при обробці аміачної води циклу газозбірників за участю лужного розчину цеху сіркоочистки відбувається розкладання зв’язаного аміаку. Такий підхід забезпечує більш раціональне використання реагентів та підвищує ефективність вилучення аміаку. Для інтенсифікації процесу запропоновано використання пінно-вихрових тарілок у конструкції аміачної колони. Встановлено, що їх застосування забезпечує збільшення «живого» перетину до 40 % порівняно з решітчастими тарілками та сприяє підвищенню ефективності масопередачі майже у два рази. У результаті дослідження обґрунтовано доцільність використання відпрацьованого лужного розчину цеху сіркоочистки для переробки надлишкової аміачної води, що дозволяє скоротити витрати хімічних реагентів, раціонально утилізувати стічні води, підвищити ступінь використання аміаку та збільшити виробництво сульфату амонію.Item Вибір та обґрунтування технології отримання термоантрациту з метою часткової заміни коксу в доменній плавці.(Державний університет економіки і технологій, 2026) Гранкін Я.В.Випускна кваліфікаційна робота присвячена вибору та обґрунтуванню методу вогневого знефенолювання стічних вод коксохімічних виробництв як найбільш надійного способу повної деструкції токсичних домішок. В якості інноваційного підходу запропоновано використання композиційного палива, що складається з вуглеводневого палива та фенольних стічних вод, підготовлених шляхом гідродинамічної кавітації у пристрої ГКС-50. Експериментально доведено, що використання водопаливної емульсії з 10% вмістом стічних вод дозволяє досягти ефективності знешкодження фенолів на 99,6 % при одночасному підвищенні енергетичної ефективності теплогенераторних установок. Розроблена технологія є економічно вигідною та компактною альтернативою традиційним біохімічним методам очищення промислових стоків.Item Вивчення змін властивостей вугілля після тривалої взаємодії з водою.(Державний університет економіки і технологій, 2025) Гончаренко К.С.У кваліфікаційній роботі досліджено особливості взаємодії вугілля з водою на різних етапах його обробки в процесі підготовки до коксування. Акцент зроблено на вплив тривалого водного контакту на фізико-хімічні характеристики сировини та можливі шляхи мінімізації негативних наслідків такого впливу. Аналіз проведено на прикладі вугілля шахти «Красноармійська Західна № 1», для якого характерна підвищена вологість, нестабільна структура і специфічний елементний склад. Розглянуто перспективність використання гідравлічного транспорту за умови вдосконалення технологій попередньої обробки. Запропоновано поєднання таких рішень, як селективна масляна агрегація, формування захисних вуглемасляних оболонок та попередня дегідратація пульпи. Показано, що впровадження цих методів дозволяє знизити теплові й матеріальні втрати, зберегти фракційний склад та покращити коксівні властивості вугілля. Отримані результати мають прикладне значення для модернізації систем підготовки сировини до коксування на збагачувальних фабриках і можуть бути використані для зменшення впливу шкідливих факторів на працівників та довкілля.Item Вивчення можливості утилізації автомобільних шин у коксовому виробництві.(Державний університет економіки і технологій, 2025) Домбров Р.В.Кваліфікаційна робота присвячена методам утилізації автомобільних шин у коксохімічному виробництві. У роботі показано, що найбільш екологічним способом утилізації є піроліз використаних автошин. Піроліз автошин можна проводити як самостійно, так і з додаванням інших типів відходів (твердих побутових відходів, в’язких та вуглецевовмісних відходів КХВ). У роботі показано різні технології утилізації автомобільних шин. Під час піролізу отримуємо технічний вуглець, піролізну оливу та газоподібні продукти піролізу. Технічний вуглець має обмежене застосування через високу сірчистість, але є досить перспективною добавкою у вугільну шихту, якщо будуть розроблені відповідні технології очищення. Вихід технічного вуглецю при піролізі становить 35 - 40% від загальної кількості продуктів піролізу автошин, Рідина, одержувана в результаті піролізу автошин, нагадує нафтову фракцію, яка може використовуватись як рідке паливо для промислових печей, електростанцій і котлів. Вихід рідкого продукту піролізу становить (34 - 42 %) і залежить від технології піролізу (типу реактора) та від рідинного режиму. Рідинні та газоподібні продукти піролізу можна використовувати не тільки як паливо, але і в якості плівкоутворюючих розчинників, пластифікаторів, пом’якшувачів для регенерації гуми. Використання автошин у коксохімічному виробництві є досить перспективним, оскільки при цьому підвищується якість коксу та ліквідуються відвали відходів.Item Дослідження та розробка технології отримання коксу з низьким показником реакційної здатності за рахунок впливу на основність золи вугільної шихти(Державний університет економіки і технологій, 2025) Карпенко Д. С.Кваліфікаційна робота бакалавра присвячена аналізу технологій отримання коксу з низьким показником реакційної здатності за рахунок впливу на основність золи. Проаналізовано сучасні підходи до оцінки отримання коксу з низьким показником реакційної здатності. Для отримання металургійного коксу високої якості (CRI<30 %; CSR>60 %) однією з вимог до шихти представляється значення індексу основності золи ІО<2,5. В результаті впровадження на КХВ «АрселорМіттал Кривий Ріг» технології отримання коксу з низьким показником реакційної здатності призведе до зменшення витрат коксу в доменному процесі та підвищення продуктивності доменної печі. При зменшенні показника CRI на 1% середня питома витрата коксу буде зменшуватися на 0,83 %, а продуктивність печі збільшуватись на 0,72%. Після впровадження на КХВ «АрселорМіттал Кривий Ріг» технології зрошування коксу солями бору його витрати в доменному процесі зменшаться на 26,8 кг/т чавуну, а продуктивності доменної печі збільшиться на 4,89 %. Результати роботи можуть стати основою для впровадження технології виробництва коксу, яка дозволить зменшити його витрату в доменній плавці, збільшити його міцність в умовах доменної печі, збільшити продуктивність доменної печі, знизити показник CRI, знизити собівартість 1 т чавуну.Item Вивчення сучасних підходів до визначення оптимального марочного складу вугільної шихти та використання методики оптимізації марочного складу для умов ПАТ «АМКР».(Державний університет економіки і технологій, 2025) Косенко Є.О.Робота присвячена аналізу та теоретичному дослідженню напрямків вдосконалення технології підготовки вугільної шихти до коксування, а саме оптимізації марочного складу вугільної шихти, з метою отримання якісного коксу. Проаналізовано сучасні підходи до оцінки оптимальності марочного складу вугільної шихти за різними критеріями в залежності від існуючої сировинної бази коксування. Розроблена методика оптимізації марочного складу вугільної шихти з використанням запропонованого показника Копт(Vt), який визначається з урахуванням даних петрографічного аналізу та рефлектограми вітринітової складової вугілля. Запропонований показник Копт(Vt), який дозволяє здійснювати як оперативну оцінку оптимальності складу вугільної шихти, так і прогнозувати механічну міцність коксу. Можна передбачити, що використання розробленої у даній роботі методики оптимізації марочного складу вугільної шихти, при інших рівних сировинних і технологічних умовах, дозволить поліпшити якість коксу за показниками М25 на 5,6 % і М10 на 1,4 %. Поліпшення фізико-механічних властивостей коксу, в свою чергу, дозволить знизити питомі витрати коксу в доменній плавці та збільшити добове виробництво чавуну на 7,28 %. Основними факторами економії є: зниження питомих витрат коксу на 34,5 кг/т чавуну, збільшення продуктивності доменної печі на 7,28 %, а також зниження собівартості чавуну за рахунок зменшення витрат коксу. У зв’язку зі зменшенням втрат коксу пропорційно зменшиться вихід доменного газу.Item Вибір та обґрунтування способів отримання активованого вугілля.(Державний університет економіки і технологій, 2025) Михайленко М.А.Кваліфікаційна робота присвячена вивченню можливості виробництва активованого вугілля з малометаморфізаваного вугілля з додаванням відходів коксохімічного походження. В випускній кваліфікаційній бакалаврській роботі розглянуті сучасні методи отримання активованого вугіля, проаналізовано їх переваги та недоліки в залежності від типу сировини та умов активації. Проведено порівняння фізичної, хімічної та комбінованої активації, а також обґрунтовано вибір оптимального способу з урахуванням технічних, економічних та екологічних чинників. Проведений аналіз наявних методів виробництва активованого вугілля, вибір найефективнішого способу з врахуванням сировинної бази, економічної доцільності та екологічної безпеки, а також обґрунтування оптимальних технологічних параметрів процесу для одержання активованого вугілля з високими сорбційними властивостями. Результати роботи можуть стати основою для подальших наукових досліджень у сфері вдосконалення технологій активації вуглецевих матеріалів, а також для розробки промислових технологічних процесів з виробництва активованого вугілля з покращеними сорбційними властивостями.