Хімічні технології
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Хімічні технології by Title
Now showing 1 - 20 of 30
Results Per Page
Sort Options
Item Аналіз та шляхи зменшення витрат поглинального масла для вилучення бензольних вуглеводнів(Державний університет економіки і технологій, 2025) Павленко Л.В.Кваліфікаційна робота присвячена вдосконаленню технології вилучення сирого бензолу з коксового газу шляхом зменшення витрат поглинального масла. Зазначено, що при абсорбції масло взаємодіє з коксовим газом і поглинає не тільки бензольні вуглеводні, але і агресивні компоненти коксового газу. За даними аналізу кам’яновугільного масла на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» встановлено, що вміст фенолів у ньому заходиться в межах 0,6-0,8 %. Кваліфікаційною бакалаврською роботою рекомендовано комплексно з регенерацією проводити промивку масла водою для виведення агресивних водорозчинних компонентів з нього і покращення його якості. Це дасть можливість видалити агресивні водорозчинні сполуки, що накопичуються, у маслі; знизити корозію апаратури дистиляції та уловлювання бензольних вуглеводнів; сповільнити процеси ущільнення (полімеризації) масла, зменшити кількість виведеного масла, знизити питому витрату масла.Item Аналіз технологій виробництва синтетичних моторних палив з вугілля та перспективність розвитку технологій.(Державний університет економіки і технологій, 2026) Стаднік А.Ю.Актуальність теми обумовлена тим, що світове енергоспоживання на 80,5 % базується на викопних видах палива, при цьому багато країн мають дефіцит нафти, але значні запаси вугілля. Технології переробки вугілля на синтетичні рідкі палива (Coal‑to‑Liquid, CTL) є стратегічним напрямом для забезпечення енергетичної незалежності, особливо в умовах посилення вимог до декарбонізації та екологічної безпеки. Метою кваліфікаційної роботи є комплексний аналіз сучасних CTL-технологій, оцінка їхніх техніко-економічних та екологічних показників, а також визначення перспективних напрямів розвитку. Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання: вивчення фізико-хімічних основ прямого (DCL) та непрямого (ICL) зрідження вугілля, аналіз реакторних систем та каталітичних рішень, порівняння якісних характеристик отриманих моторних палив, оцінка екологічного профілю, вуглецевого сліду та економічної ефективності. Об’єктом дослідження є процеси термічної, каталітичної та гідрогенізаційної переробки вугілля на рідкі вуглеводневі фракції. Предметом дослідження – технологічні схеми, каталітичні системи, показники якості палив (цетанове число, вміст сірки, ароматичних сполук) та еколого-економічні параметри процесів DCL-1, DCL-2, COCP та ICL.Item Аналіз технології екстракції фенолів із кам’яновугільної смоли.(Державний університет економіки і технологій, 2025) Ткач О.Д.Розглянуто технологію виробництва інден-кумаронових смол, переваги та недоліки методів їх виробництва. Проаналізовано залежність якості інден-кумаронових смол від чинників полімеризації, визначено оптимальні умови протікання процесу полімеризації. Розглянуті джерела забруднень, що утворюються в процесі виробництва. Встановлено шляхи вдосконалення технології виробництва інден-кумаронових смол та зниження шкідливого впливу на навколишнє середовище. Через близькість температур кипіння індена та кумарону їх не розділюють, а використовують разом. Полімеризацію можливо провести по іонному та радикальному механізму. Якість інден-кумаронових смол залежить від кількості та природи каталізатора, фракційного складу сировини, температури та тривалості процесу. Для одержання інден-кумаронових смол з високими температурами розм’якшення необхідно проводити попереднє оброблення сировини для осушення і видалення піридинових основ, що дозволяє зменшити втрату каталізатора та збільшити вихід і температуру розм’якшення інден-кумаронових смол. Перед полімеризацією доцільно застосовувати концентрування ненасичених сполук внаслідок відгонки порівняно вузьких фракцій з вихідної інден-кумаронової фракції (орієнтовно 140-190 °С). При використанні TiCl4 у процесі одержання інден-кумаронових смол вдається отримати зразки, що характеризуються високими показниками виходу і температури розм’якшення. Оптимальними умовами є: каталізатор - TiCl4 – 3 %, температура – 40 °С, час – 40 хв.Використання кислотних каталізаторів Фріделя-Крафтса у процесі іонної полімеризації пов’язано з необхідністю підготовки сировини та видаленням каталізатору із реакційної маси після закінчення процесу.Item Аналіз технології екстракції фенолів із кам’яновугільної смоли.(Державний університет економіки і технологій, 2025) Рева В. С.Кваліфікаційна бакалаврська робота присвячена методам виділення фенолів з кам’яновугільної смоли. У аналітичної частині роботі показано, що отримання кам’яновугільних фенолів можливе багатьма способами, основні з яких є знефенолювання олив, очистка фенолятів екстракцією, зневоднення та ректифікація фенолів, поряд з якими кам'яновугільна смола залишиться цінним джерелом для отримання фенолів як легких так і важких. Кам’яновугільна смола є одним із основних побічних продуктів коксохімічного виробництва та містить значну кількість органічних речовин, зокрема фенольних сполук, які мають важливе промислове значення. Феноли широко застосовуються у виробництві пластмас, синтетичних смол, фармацевтичних препаратів, антисептиків та інших хімічних сполук. У зв’язку з цим актуальним є завдання ефективного виділення фенолів із смоли з метою їх подальшого використання як цінної сировини. У роботі здійснено аналіз існуючих технологічних рішень щодо екстракції фенольних сполук із кам’яновугільної смоли. Розглянуто фізико-хімічні властивості фенолів, їхній розподіл у фракціях смоли, а також вплив складу смоли на ефективність екстракції. Основну увагу приділено рідинно-рідинній екстракції як одному з найпоширеніших методів виділення фенолів. Проаналізовано різні типи екстрагентів, включаючи аліфатичні та ароматичні розчинники, їхню селективність, ступінь вилучення, регенераційні властивості та екологічну безпеку.Item Вдосконалення процесу ректифікації сирого кам’яновугільного бензолу шляхом регулювання рефлюксу в колоні(Державний унiверситет економiки i технологiй, 2026) Ковальова Л.В.Кваліфікаційна бакалаврська робота присвячена підвищенню ефективності розділення сирого кам’яновугільного бензолу шляхом вдосконалення системи управління флегмовим числом. У роботі показано, що стабільність гідродинамічного режиму та точність регулювання рефлюксу критично впливають на чіткість розділення фракцій та чистоту цільових продуктів (бензолу, толуолу, ксилолів). На основі розрахунків матеріального та теплового балансів обґрунтовано вибір оптимального флегмового числа R=3, що забезпечує необхідну якість бензольної фракції при раціональних енерговитратах. У роботі проаналізовано динамічні характеристики ректифікаційної колони та доведено переваги переходу від жорсткої схеми стабілізації витрати зрошення до адаптивного регулювання за температурою на «контрольній» тарілці. Впровадження сучасної мікропроцесорної системи керування з використанням швидкісних датчиків контролю дозволяє мінімізувати вплив коливань складу сировини на вихід товарної продукції. Показано, що оптимізація системи регулювання рефлюксу забезпечує зниження питомих витрат гріючої пари на 10-15 % та стабілізацію теплового навантаження на обладнання. Запропоновані технічні рішення роблять технологічний процес ректифікації більш гнучким, енергоефективним та безпечним в умовах сучасного коксохімічного виробництва.Item Вдосконалення технології кінцевого охолодження коксового газу при впровадженні деціанізації циркулюючої води(Державний університет економіки і технологій, 2025) Ческідова А.О.Кваліфікаційна робота присвячена вивченню впливу компонентного складу вугільної шихти та кінцевої температури процесу коксування на питомий опір коксу. У кваліфікаційній бакалаврській роботі встановлено, що досвід експлуатації кінцевого охолодження коксового газу із закритим водним циклом на коксохімічних заводах України підтверджує ефективність цієї схеми з погляду вирішення проблеми шкідливих викидів. Зроблено висновок, що відсутність належного інтересу до впровадження схеми кінцевого охолодження із закритим водним циклом пояснюється збільшенням концентрації ціаністого водню в газі, що призводить до посилення корозії устаткування в бензольному відділенні, погіршення якості поглинаючого мастила, збільшення витрати соди і кількості рідких відходів у цеху сіркоочищення. Проаналізовано різні способи вилучення ціаністого водню з оборотної води КГХ для усунення зазначених негативних наслідків, зокрема за допомогою сірчанокислого заліза, формальдегіду та інших реагентів або шляхом віддування зворотним коксовим газом, доменним газом або водяною парою під вакуумом. В роботі запропоновано комплексний підхід щодо впровадження технологічних рішень для підвищення ефективності роботи установки кінцевого охолодження: освіження циркулюючої води на аміачній колоні, впровадження рішень щодо промивки гарячим поглинальним маслом теплообмінників та пропарки міжтрубного простору кінцевого газового холодильника, підвищення ефективності екстракції нафталіну смолою в процесі експлуатації дозволить підвищити ефективність охолодження газу, стабілізувати роботу БХУ та цеху сіркоочистки.Item Вибір методики визначення оптимального ступеню подрібнення шихти для оптимізації роботи вуглепідготовчих цехів.(Державний університет економіки і технологій, 2026) Кучман О.М.Кваліфікаційна робота присвячена аналізу розрахункових методів визначення оптимального ступеня подрібнення вугільних шихт у сучасних умовах роботи коксохімічних підприємств. Актуальність дослідження обумовлена погіршенням якості сировинної бази коксування, збільшенням частки імпортного вугілля та необхідністю забезпечення стабільної якості доменного коксу за одночасного підвищення енергоефективності процесів підготовки шихти. У роботі розглянуто вплив ступеня подрібнення на насипну щільність шихти, формування коксового пирога та показники якості коксу. Показано, що як недостатній, так і надмірний помел негативно впливають на коксівні властивості шихти та механічну міцність коксу. Встановлено, що зміна ступеня подрібнення суттєво впливає на насипну щільність вугільної шихти, а отже — на умови завантаження камер коксування та перебіг технологічного процесу. Проведено аналіз існуючих розрахункових методів визначення оптимального ступеня подрібнення та встановлено їх переваги, недоліки й обмеження практичного застосування. Визначено, що найбільш ефективним є підхід, який враховує спікливість шихти, розподіл зольності за класами крупності та глибину збагачення вугілля. Для досліджуваної шихти з урахуванням вибіркового подрібнення встановлено оптимальний рівень помелу, що становить 76,8 %. Показано, що застосування розрахованого режиму забезпечує зниження питомих витрат електроенергії на подрібнення з 1,26 до 0,96 кВт·год/т. Отримані результати підтверджують доцільність використання розрахункових методів як інструменту підвищення якості коксу та удосконалення технології підготовки вугільних шихт.Item Вибір та обґрунтування методу вогневого знефенолювання стічних вод коксохімічних виробництв.(Державний університет економіки і технологій, 2026) Улітич Н.М.Випускна кваліфікаційна робота присвячена вибору та обґрунтуванню методу вогневого знефенолювання стічних вод коксохімічних виробництв як найбільш надійного способу повної деструкції токсичних домішок. В якості інноваційного підходу запропоновано використання композиційного палива, що складається з вуглеводневого палива та фенольних стічних вод, підготовлених шляхом гідродинамічної кавітації у пристрої ГКС-50. Експериментально доведено, що використання водопаливної емульсії з 10% вмістом стічних вод дозволяє досягти ефективності знешкодження фенолів на 99,6 % при одночасному підвищенні енергетичної ефективності теплогенераторних установок. Розроблена технологія є економічно вигідною та компактною альтернативою традиційним біохімічним методам очищення промислових стоків.Item Вибір та обґрунтування перспективної технології переробки аміачної води з використанням відпрацьованого розчину цеху сіркоочистки.(Державний університет економіки і технологій, 2026) Єфремов А.Г.Кваліфікаційна робота присвячена вивченню технології переробки надлишкової аміачної води коксохімічного виробництва та розробці раціональної схеми виділення аміаку з метою підвищення ефективності роботи цеху вловлювання, повнішого використання аміачних ресурсів і зменшення негативного впливу на навколишнє середовище. Актуальність роботи обумовлена необхідністю вдосконалення процесів очищення надсмольної води, яка характеризується значним вмістом аміаку та інших розчинених домішок, що потребують попереднього видалення перед біохімічною очисткою. У роботі проаналізовано фізико-хімічні основи технології переробки надлишкової аміачної води, досліджено її компонентний склад та розглянуто різні варіанти апаратурного оформлення процесу. Для умов коксохімічного виробництва ПАТ «АМКР» запропоновано використовувати відпрацьований лужний розчин цеху сіркоочистки для розкладання сполук зв’язаного аміаку та переведення його у летку форму. Встановлено, що кількість надлишкової надсмольної води циклу газозбірника, яка подається до аміачної колони, становить 10600 кг/год, а загальна кількість води, що надходить на переробку разом із циркулюючою водою закритого циклу кінцевого охолодження коксового газу, складає 40 м³/год. Визначено склад аміачної води та встановлено, що відгонка леткого аміаку до залишкового вмісту не більше 0,1 г/л забезпечує ступінь вилучення близько 98 % при витраті пари на дистиляцію 200 ± 10 кг на 1 м³ води. Показано, що перевагою запропонованої технології є диференційована переробка окремих потоків аміачної води. При переробці конденсату первинних газових холодильників відганяється переважно леткий аміак, тоді як при обробці аміачної води циклу газозбірників за участю лужного розчину цеху сіркоочистки відбувається розкладання зв’язаного аміаку. Такий підхід забезпечує більш раціональне використання реагентів та підвищує ефективність вилучення аміаку. Для інтенсифікації процесу запропоновано використання пінно-вихрових тарілок у конструкції аміачної колони. Встановлено, що їх застосування забезпечує збільшення «живого» перетину до 40 % порівняно з решітчастими тарілками та сприяє підвищенню ефективності масопередачі майже у два рази. У результаті дослідження обґрунтовано доцільність використання відпрацьованого лужного розчину цеху сіркоочистки для переробки надлишкової аміачної води, що дозволяє скоротити витрати хімічних реагентів, раціонально утилізувати стічні води, підвищити ступінь використання аміаку та збільшити виробництво сульфату амонію.Item Вибір та обґрунтування способів отримання активованого вугілля.(Державний університет економіки і технологій, 2025) Михайленко М.А.Кваліфікаційна робота присвячена вивченню можливості виробництва активованого вугілля з малометаморфізаваного вугілля з додаванням відходів коксохімічного походження. В випускній кваліфікаційній бакалаврській роботі розглянуті сучасні методи отримання активованого вугіля, проаналізовано їх переваги та недоліки в залежності від типу сировини та умов активації. Проведено порівняння фізичної, хімічної та комбінованої активації, а також обґрунтовано вибір оптимального способу з урахуванням технічних, економічних та екологічних чинників. Проведений аналіз наявних методів виробництва активованого вугілля, вибір найефективнішого способу з врахуванням сировинної бази, економічної доцільності та екологічної безпеки, а також обґрунтування оптимальних технологічних параметрів процесу для одержання активованого вугілля з високими сорбційними властивостями. Результати роботи можуть стати основою для подальших наукових досліджень у сфері вдосконалення технологій активації вуглецевих матеріалів, а також для розробки промислових технологічних процесів з виробництва активованого вугілля з покращеними сорбційними властивостями.Item Вибір та обґрунтування технології отримання термоантрациту з метою часткової заміни коксу в доменній плавці.(Державний університет економіки і технологій, 2026) Гранкін Я.В.Випускна кваліфікаційна робота присвячена вибору та обґрунтуванню методу вогневого знефенолювання стічних вод коксохімічних виробництв як найбільш надійного способу повної деструкції токсичних домішок. В якості інноваційного підходу запропоновано використання композиційного палива, що складається з вуглеводневого палива та фенольних стічних вод, підготовлених шляхом гідродинамічної кавітації у пристрої ГКС-50. Експериментально доведено, що використання водопаливної емульсії з 10% вмістом стічних вод дозволяє досягти ефективності знешкодження фенолів на 99,6 % при одночасному підвищенні енергетичної ефективності теплогенераторних установок. Розроблена технологія є економічно вигідною та компактною альтернативою традиційним біохімічним методам очищення промислових стоків.Item Вивчення впливу сировинних та технологічних факторів на формування тиску розпору.(Державний університет економіки і технологій, 2025) Федунець Ю.І.Кваліфікаційна робота присвячена вивченню формування тиску розпору у вугільному завантаженні. На підставі дослідження пластично-в’язких властивостей вугільних концентратів за методом Гізелера підтверджено зв'язок особливостей пластичного стану вугілля різного ступеню метаморфізму з тиском розпирання, яке воно розвиває при коксуванні. В роботі встановлено взаємозв’язок тиску розпирання від генетичних та технологічних властивостей вугільної сировини (виходу летких речовин та показника відбиття вітриніту). Розроблено регресійні рівняння для прогнозування тиску розпирання з урахуванням показника відбиття вітриніту, вмісту вітриніту, фюзенізованих компонентів, температури максимальної плинності та виходу летких речовин шихти рівняння, які можна використовувати для оптимізації компонентного складу та якості виробничих шихт, враховуючи їх значний вплив на питомий опір коксу.Item Вивчення впливу технологічних чинників підготовки вугільної шихти та її коксування на термомеханічні властивості шихти.(Державний університет економіки і технологій, 2026) Савенко М.Е.У бакалаврській роботі розглянуто питання прогнозування якості металургійного коксу та оптимізації складу вугільних шихт на основі сучасних підходів до моделювання властивостей вугілля і коксу. Актуальність теми обумовлена необхідністю забезпечення доменного виробництва високоякісним коксом при одночасному зниженні виробничих витрат та раціональному використанні вугільної сировини. У роботі проаналізовано роль вуглецевих матеріалів у металургійних процесах, розглянуто основні фактори, що впливають на якість коксу, а також особливості формування вугільних шихт. Значну увагу приділено розвитку моделей прогнозування якості коксу, які базуються на врахуванні петрографічних характеристик вугілля, його реологічних властивостей та показників міцності коксу. Показано, що використання математичного моделювання сприяє більш точному прогнозуванню якості коксу та підвищенню ефективності виробництва. Практичне значення роботи полягає в обґрунтуванні доцільності застосування сучасних моделей прогнозування для вибору вугільної сировини, формування оптимальних шихт та покращення техніко-економічних показників коксохімічних підприємств.Item Вивчення змін властивостей вугілля після тривалої взаємодії з водою.(Державний університет економіки і технологій, 2025) Гончаренко К.С.У кваліфікаційній роботі досліджено особливості взаємодії вугілля з водою на різних етапах його обробки в процесі підготовки до коксування. Акцент зроблено на вплив тривалого водного контакту на фізико-хімічні характеристики сировини та можливі шляхи мінімізації негативних наслідків такого впливу. Аналіз проведено на прикладі вугілля шахти «Красноармійська Західна № 1», для якого характерна підвищена вологість, нестабільна структура і специфічний елементний склад. Розглянуто перспективність використання гідравлічного транспорту за умови вдосконалення технологій попередньої обробки. Запропоновано поєднання таких рішень, як селективна масляна агрегація, формування захисних вуглемасляних оболонок та попередня дегідратація пульпи. Показано, що впровадження цих методів дозволяє знизити теплові й матеріальні втрати, зберегти фракційний склад та покращити коксівні властивості вугілля. Отримані результати мають прикладне значення для модернізації систем підготовки сировини до коксування на збагачувальних фабриках і можуть бути використані для зменшення впливу шкідливих факторів на працівників та довкілля.Item Вивчення можливості використання нафтового коксу в шихтах для коксування.(Державний університет економіки і технологій, 2025) Музика Н.Ю.Кваліфікаційна робота присвячена вивченню властивостей нафтового коксу, сферам його застосування та досвіду використання його в шихтах для коксування в різних кількостях на різних коксохімічних підприємствах з метою отримання високоякісного коксу. В випускній кваліфікаційній бакалаврській роботі розглянуті основні шляхи застосування нафтового коксу в різних виробництвах, якісні характеристик і технологічні властивості нафтового коксу можливості використання його в шихтах коксохімічних підприємств України, замінивши дефіцитні марки вугілля у шихта. На підставі аналізу змін якісних показників і технологічних характеристик вугільних шихт при використанні нафтового коксу розглянуті технологічні обмеження використання нафтового коксу, як замінника низькоспікливих компонентів та обмеження при використанні нафтового коксу з високою спікливістю та виходом летких речовин, задля збереження виходу та якості коксу. Встановлено, що використання нафтового коксу можливо у вугільних шихтах при умові нижчої його вартості ніж вугільні концентрати, з метою покриття гострого дефіциту останніх або з метою утилізації нафтового коксу неліквідної якості. В кваліфікаційній роботі проведений аналіз зміни виходу коксу і хімічних продуктів коксування при використанні нафтового коксу в замін жирного вугілля та при збільшенні участі вугілля газової групи.Item Вивчення можливості утилізації автомобільних шин у коксовому виробництві.(Державний університет економіки і технологій, 2025) Домбров Р.В.Кваліфікаційна робота присвячена методам утилізації автомобільних шин у коксохімічному виробництві. У роботі показано, що найбільш екологічним способом утилізації є піроліз використаних автошин. Піроліз автошин можна проводити як самостійно, так і з додаванням інших типів відходів (твердих побутових відходів, в’язких та вуглецевовмісних відходів КХВ). У роботі показано різні технології утилізації автомобільних шин. Під час піролізу отримуємо технічний вуглець, піролізну оливу та газоподібні продукти піролізу. Технічний вуглець має обмежене застосування через високу сірчистість, але є досить перспективною добавкою у вугільну шихту, якщо будуть розроблені відповідні технології очищення. Вихід технічного вуглецю при піролізі становить 35 - 40% від загальної кількості продуктів піролізу автошин, Рідина, одержувана в результаті піролізу автошин, нагадує нафтову фракцію, яка може використовуватись як рідке паливо для промислових печей, електростанцій і котлів. Вихід рідкого продукту піролізу становить (34 - 42 %) і залежить від технології піролізу (типу реактора) та від рідинного режиму. Рідинні та газоподібні продукти піролізу можна використовувати не тільки як паливо, але і в якості плівкоутворюючих розчинників, пластифікаторів, пом’якшувачів для регенерації гуми. Використання автошин у коксохімічному виробництві є досить перспективним, оскільки при цьому підвищується якість коксу та ліквідуються відвали відходів.Item Вивчення перспективності технологій термічної підготовки вугілля.(Державний університет економіки і технологій, 2025) Бессараб В.Ю.Кваліфікаційна робота присвячена вивченню технологій, що дозволяють розширити сировинну базу коксування, технологічним прийомам термічної обробки вугільної шихти, особливостям завантаження термічно підготовленої шихти та коксування. В випускній кваліфікаційній бакалаврській роботі розглянуті основні технології термічної обробки вугільної шихти перед завантаженням в камеру коксування, проблеми зберігання, сегрегації та завантаження вугільної шихти позбавленої вологи або термічно підігрітої, якісні характеристик і технологічні властивості коксу з термічно підготовленої шихти різного марочного складу та властивостей. На підставі аналізу змін які відбуваються з термічно підготовленою вугільною шихтою розглянуті технології її завантаження та конструктивні особливості обладнання для завантаження такої шихти для запобіганню негативного впливу на кам’яновугільну смолу і навколишнє середовище. Встановлено, що використання термічної підготовки вугільної шихти дозволяє отримувати високоякісний кокс, навіть із шихти з мінімальним рівнем товщини пластичного шару. В кваліфікаційній роботі проведений аналіз рекомендаційних зміни конструктивних особливостей коксових батарей для коксуванння термічно підготовленої вугільної шихти та легкого переходу від коксування зволоженої (звичайної) вугільної шихти до термічно підготовленої.Item Вивчення сучасних підходів до визначення оптимального марочного складу вугільної шихти та використання методики оптимізації марочного складу для умов ПАТ «АМКР».(Державний університет економіки і технологій, 2025) Косенко Є.О.Робота присвячена аналізу та теоретичному дослідженню напрямків вдосконалення технології підготовки вугільної шихти до коксування, а саме оптимізації марочного складу вугільної шихти, з метою отримання якісного коксу. Проаналізовано сучасні підходи до оцінки оптимальності марочного складу вугільної шихти за різними критеріями в залежності від існуючої сировинної бази коксування. Розроблена методика оптимізації марочного складу вугільної шихти з використанням запропонованого показника Копт(Vt), який визначається з урахуванням даних петрографічного аналізу та рефлектограми вітринітової складової вугілля. Запропонований показник Копт(Vt), який дозволяє здійснювати як оперативну оцінку оптимальності складу вугільної шихти, так і прогнозувати механічну міцність коксу. Можна передбачити, що використання розробленої у даній роботі методики оптимізації марочного складу вугільної шихти, при інших рівних сировинних і технологічних умовах, дозволить поліпшити якість коксу за показниками М25 на 5,6 % і М10 на 1,4 %. Поліпшення фізико-механічних властивостей коксу, в свою чергу, дозволить знизити питомі витрати коксу в доменній плавці та збільшити добове виробництво чавуну на 7,28 %. Основними факторами економії є: зниження питомих витрат коксу на 34,5 кг/т чавуну, збільшення продуктивності доменної печі на 7,28 %, а також зниження собівартості чавуну за рахунок зменшення витрат коксу. У зв’язку зі зменшенням втрат коксу пропорційно зменшиться вихід доменного газу.Item Вивчення існуючих технологічних схем для термічної підготовки вугілля та вибір оптимальної.(Державний університет економіки і технологій, 2026) Лукаш Н.Ю.Бакалаврська робота присвячена дослідженню технології термічної підготовки вугільної шихти перед коксуванням як ефективного способу підвищення якості металургійного коксу та вдосконалення роботи коксохімічних підприємств. Актуальність теми обумовлена погіршенням якісних характеристик вугільної сировини, зниженням частки дефіцитного коксівного вугілля у шихтах та необхідністю забезпечення стабільної якості коксу для доменного виробництва. На основі аналізу науково-технічних джерел і технологічних особливостей процесу встановлено, що попередній нагрів вугільної шихти сприяє підвищенню механічної міцності коксу, покращенню його структурних характеристик та забезпечує стабільність якості кінцевого продукту. Показано, що застосування термічної підготовки дозволяє розширити сировинну базу за рахунок залучення більшої кількості малометаморфізованого та слабкоспікливого вугілля без погіршення показників коксу. Дослідження підтвердили, що використання технології термічної підготовки забезпечує зростання продуктивності коксових печей, скорочення тривалості коксування, зниження питомих витрат теплової енергії, зменшення обсягів стічних вод та підвищення ресурсу експлуатації коксових батарей. Встановлено, що комплексне впровадження даної технології сприяє покращенню техніко-економічних показників виробництва коксу та підвищенню ефективності роботи коксохімічних підприємств.Item Використання питомого електричного опору для оперативної оцінки структури коксу(Державний університет економіки і технологій, 2025) Олійник Л.М.Кваліфікаційна робота присвячена вивченню впливу компонентного складу вугільної шихти та кінцевої температури процесу коксування на питомий опір коксу. Проведені дослідження дозволили встановити взаємозв'язок між питомим опором і реакційною здатністю, що є обґрунтованим, оскільки обидва ці показники характеризують структуру коксу і ступінь її впорядкованості. В роботі проаналізовано аспекти формування металургійних властивостей коксу, від яких залежить витрата та ефективність його використання в доменній плавці. Доведено, що питомий електричний опір є сукупним показником властивостей коксу, значення якого визначаються зольністю, вмістом сірки, виходом летких, петрографічним складом та умовами карбонізації вугільної сировини. Розроблено та рекомендовано регресійні рівняння, які можна використовувати для оптимізації компонентного складу та якості виробничих шихт, враховуючи їх значний вплив на питомий опір коксу. Оскільки випробування на питомий опір займає набагато менше часу, ніж випробування на реакційну здатність, запропоновано його використання як альтернативного експрес-методу, який дозволяє оперативно отримати результат без проведення повного дороговартісного лабораторного аналізу реакційної здатності коксу, яке зараз проводиться з метою контролю якості.