Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти

Permanent URI for this community

https://dspace.duet.edu.ua/handle/123456789/10

Browse

Now showing 1 - 20 of 28

Аналіз змін якісних показників і технологічних властивостей вугілля ЗФ «Свято-Варваринська» та обсяги використання його в шихтах підприємств.
(Державний унiверситет економiки i технологiй, 2025) Яремака О.А.
Кваліфікаційна робота присвячена вивченню властивостей вугілля ш. «Покровська», яке збагачується на ЗФ «Свято-Варваринська» та досвід використання його в шихтах для коксування різних коксохімічних підприємств з метою отримання високоякісного коксу. В випускній кваліфікаційній роботі магістра досліджено основні техно-логічні характеристики вугілля ЗФ «Свято-Варваринська» можливості максимального використання цього вугілля в шихтах коксохімічних підприємств України, вміст у вугільних шихта може досягати 75 %, якими показниками якості обумовлено обмеження використання та прийоми протидії. На підставі аналізу змін якісних показників і технологічних характеристик вугілля досліджено шляхи підвищення використання вугілля ЗФ «Свято-Варваринська» та досягнення виробництва високоякісного коксу. Встановлено, що глибше збагачення вугілля, тобто зниження зольності призводить до зниження вмісту загальної сірки і зниженню показника індексу основності, що є наслідком зниження вмісту основних компонентів хімічного складу золи. В кваліфікаційній роботі проведений аналіз зміни виходу летких речовин і товщини пластичного шару з часом видобутку вугілля та умовами залягання.
Аналіз та шляхи зменшення витрат поглинального масла для вилучення бензольних вуглеводнів
(Державний університет економіки і технологій, 2025) Павленко Л.В.
Кваліфікаційна робота присвячена вдосконаленню технології вилучення сирого бензолу з коксового газу шляхом зменшення витрат поглинального масла. Зазначено, що при абсорбції масло взаємодіє з коксовим газом і поглинає не тільки бензольні вуглеводні, але і агресивні компоненти коксового газу. За даними аналізу кам’яновугільного масла на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» встановлено, що вміст фенолів у ньому заходиться в межах 0,6-0,8 %. Кваліфікаційною бакалаврською роботою рекомендовано комплексно з регенерацією проводити промивку масла водою для виведення агресивних водорозчинних компонентів з нього і покращення його якості. Це дасть можливість видалити агресивні водорозчинні сполуки, що накопичуються, у маслі; знизити корозію апаратури дистиляції та уловлювання бензольних вуглеводнів; сповільнити процеси ущільнення (полімеризації) масла, зменшити кількість виведеного масла, знизити питому витрату масла.
Аналіз технології екстракції фенолів із кам’яновугільної смоли.
(Державний університет економіки і технологій, 2025) Рева В. С.
Кваліфікаційна бакалаврська робота присвячена методам виділення фенолів з кам’яновугільної смоли. У аналітичної частині роботі показано, що отримання кам’яновугільних фенолів можливе багатьма способами, основні з яких є знефенолювання олив, очистка фенолятів екстракцією, зневоднення та ректифікація фенолів, поряд з якими кам'яновугільна смола залишиться цінним джерелом для отримання фенолів як легких так і важких. Кам’яновугільна смола є одним із основних побічних продуктів коксохімічного виробництва та містить значну кількість органічних речовин, зокрема фенольних сполук, які мають важливе промислове значення. Феноли широко застосовуються у виробництві пластмас, синтетичних смол, фармацевтичних препаратів, антисептиків та інших хімічних сполук. У зв’язку з цим актуальним є завдання ефективного виділення фенолів із смоли з метою їх подальшого використання як цінної сировини. У роботі здійснено аналіз існуючих технологічних рішень щодо екстракції фенольних сполук із кам’яновугільної смоли. Розглянуто фізико-хімічні властивості фенолів, їхній розподіл у фракціях смоли, а також вплив складу смоли на ефективність екстракції. Основну увагу приділено рідинно-рідинній екстракції як одному з найпоширеніших методів виділення фенолів. Проаналізовано різні типи екстрагентів, включаючи аліфатичні та ароматичні розчинники, їхню селективність, ступінь вилучення, регенераційні властивості та екологічну безпеку.
Аналіз технології екстракції фенолів із кам’яновугільної смоли.
(Державний університет економіки і технологій, 2025) Ткач О.Д.
Розглянуто технологію виробництва інден-кумаронових смол, переваги та недоліки методів їх виробництва. Проаналізовано залежність якості інден-кумаронових смол від чинників полімеризації, визначено оптимальні умови протікання процесу полімеризації. Розглянуті джерела забруднень, що утворюються в процесі виробництва. Встановлено шляхи вдосконалення технології виробництва інден-кумаронових смол та зниження шкідливого впливу на навколишнє середовище. Через близькість температур кипіння індена та кумарону їх не розділюють, а використовують разом. Полімеризацію можливо провести по іонному та радикальному механізму. Якість інден-кумаронових смол залежить від кількості та природи каталізатора, фракційного складу сировини, температури та тривалості процесу. Для одержання інден-кумаронових смол з високими температурами розм’якшення необхідно проводити попереднє оброблення сировини для осушення і видалення піридинових основ, що дозволяє зменшити втрату каталізатора та збільшити вихід і температуру розм’якшення інден-кумаронових смол. Перед полімеризацією доцільно застосовувати концентрування ненасичених сполук внаслідок відгонки порівняно вузьких фракцій з вихідної інден-кумаронової фракції (орієнтовно 140-190 °С). При використанні TiCl4 у процесі одержання інден-кумаронових смол вдається отримати зразки, що характеризуються високими показниками виходу і температури розм’якшення. Оптимальними умовами є: каталізатор - TiCl4 – 3 %, температура – 40 °С, час – 40 хв.Використання кислотних каталізаторів Фріделя-Крафтса у процесі іонної полімеризації пов’язано з необхідністю підготовки сировини та видаленням каталізатору із реакційної маси після закінчення процесу.
Вдосконалення виробництва коксу шляхом використання технології трамбування вугільної шихти.
(Державний унiверситет економiки i технологiй, 2025) Тесленко С.І.
Кваліфікаційна робота присвячена вдосконаленню технології вуглепідготовки шляхом трамбування вугільної шихти. В роботі сформульовані вимоги до якості коксу в умовах інтенсифікації та вдосконалення процесу доменної плавки. Зазначено, що технологія коксування трамбованих шихт дозволяє істотно скоротити в шихті частку добреспікливого вугілля і використовувати шихти, марочний склад яких максимально наближений до балансу ресурсів вугілля в надрах Донецького басейну. Проаналізовано досвід реалізації проекту ДП «ГІПРОКОКС» і компанії HuDe переведення діючої коксової батареї з гравітаційного способу завантаження коксових печей на технологію трамбованого завантаження вугільного пирога. Показано, що технологія завантаження трамбованої вугільної шихти забезпечує отримання високоякісного доменного коксу при використанні у вугільній шихті до 70% газового і низькоспікливого вугілля. При цьому якість виробленого металургійного коксу покращується в порівнянні з коксом, отриманим за традиційною технологією. Так, механічна міцність М25 збільшилася в середньому на 2,2%, показник CSR на 5,0 %, тоді як середні показники M10 та CRI, навпаки, зменшилися на 2,01 та 0,2 % відповідно. Також кокс, отриманий методом трамбування шихти, характеризується нижчими значеннями зольності (0,3%) і вмісту загальної сірки (0,1%). В кваліфікаційній роботі доведено, що використання технології трамбування також дозволяє знизити вартість вугільної шихти на $32,5/тону.
Вдосконалення технології кінцевого охолодження коксового газу при впровадженні деціанізації циркулюючої води
(Державний університет економіки і технологій, 2025) Ческідова А.О.
Кваліфікаційна робота присвячена вивченню впливу компонентного складу вугільної шихти та кінцевої температури процесу коксування на питомий опір коксу. У кваліфікаційній бакалаврській роботі встановлено, що досвід експлуатації кінцевого охолодження коксового газу із закритим водним циклом на коксохімічних заводах України підтверджує ефективність цієї схеми з погляду вирішення проблеми шкідливих викидів. Зроблено висновок, що відсутність належного інтересу до впровадження схеми кінцевого охолодження із закритим водним циклом пояснюється збільшенням концентрації ціаністого водню в газі, що призводить до посилення корозії устаткування в бензольному відділенні, погіршення якості поглинаючого мастила, збільшення витрати соди і кількості рідких відходів у цеху сіркоочищення. Проаналізовано різні способи вилучення ціаністого водню з оборотної води КГХ для усунення зазначених негативних наслідків, зокрема за допомогою сірчанокислого заліза, формальдегіду та інших реагентів або шляхом віддування зворотним коксовим газом, доменним газом або водяною парою під вакуумом. В роботі запропоновано комплексний підхід щодо впровадження технологічних рішень для підвищення ефективності роботи установки кінцевого охолодження: освіження циркулюючої води на аміачній колоні, впровадження рішень щодо промивки гарячим поглинальним маслом теплообмінників та пропарки міжтрубного простору кінцевого газового холодильника, підвищення ефективності екстракції нафталіну смолою в процесі експлуатації дозволить підвищити ефективність охолодження газу, стабілізувати роботу БХУ та цеху сіркоочистки.
Вибір та обґрунтування способів отримання активованого вугілля.
(Державний університет економіки і технологій, 2025) Михайленко М.А.
Кваліфікаційна робота присвячена вивченню можливості виробництва активованого вугілля з малометаморфізаваного вугілля з додаванням відходів коксохімічного походження. В випускній кваліфікаційній бакалаврській роботі розглянуті сучасні методи отримання активованого вугіля, проаналізовано їх переваги та недоліки в залежності від типу сировини та умов активації. Проведено порівняння фізичної, хімічної та комбінованої активації, а також обґрунтовано вибір оптимального способу з урахуванням технічних, економічних та екологічних чинників. Проведений аналіз наявних методів виробництва активованого вугілля, вибір найефективнішого способу з врахуванням сировинної бази, економічної доцільності та екологічної безпеки, а також обґрунтування оптимальних технологічних параметрів процесу для одержання активованого вугілля з високими сорбційними властивостями. Результати роботи можуть стати основою для подальших наукових досліджень у сфері вдосконалення технологій активації вуглецевих матеріалів, а також для розробки промислових технологічних процесів з виробництва активованого вугілля з покращеними сорбційними властивостями.
Вивчення впливу сировинних та технологічних факторів на формування тиску розпору.
(Державний університет економіки і технологій, 2025) Федунець Ю.І.
Кваліфікаційна робота присвячена вивченню формування тиску розпору у вугільному завантаженні. На підставі дослідження пластично-в’язких властивостей вугільних концентратів за методом Гізелера підтверджено зв'язок особливостей пластичного стану вугілля різного ступеню метаморфізму з тиском розпирання, яке воно розвиває при коксуванні. В роботі встановлено взаємозв’язок тиску розпирання від генетичних та технологічних властивостей вугільної сировини (виходу летких речовин та показника відбиття вітриніту). Розроблено регресійні рівняння для прогнозування тиску розпирання з урахуванням показника відбиття вітриніту, вмісту вітриніту, фюзенізованих компонентів, температури максимальної плинності та виходу летких речовин шихти рівняння, які можна використовувати для оптимізації компонентного складу та якості виробничих шихт, враховуючи їх значний вплив на питомий опір коксу.
Вивчення змін властивостей вугілля після тривалої взаємодії з водою.
(Державний університет економіки і технологій, 2025) Гончаренко К.С.
У кваліфікаційній роботі досліджено особливості взаємодії вугілля з водою на різних етапах його обробки в процесі підготовки до коксування. Акцент зроблено на вплив тривалого водного контакту на фізико-хімічні характеристики сировини та можливі шляхи мінімізації негативних наслідків такого впливу. Аналіз проведено на прикладі вугілля шахти «Красноармійська Західна № 1», для якого характерна підвищена вологість, нестабільна структура і специфічний елементний склад. Розглянуто перспективність використання гідравлічного транспорту за умови вдосконалення технологій попередньої обробки. Запропоновано поєднання таких рішень, як селективна масляна агрегація, формування захисних вуглемасляних оболонок та попередня дегідратація пульпи. Показано, що впровадження цих методів дозволяє знизити теплові й матеріальні втрати, зберегти фракційний склад та покращити коксівні властивості вугілля. Отримані результати мають прикладне значення для модернізації систем підготовки сировини до коксування на збагачувальних фабриках і можуть бути використані для зменшення впливу шкідливих факторів на працівників та довкілля.
Вивчення можливості використання нафтового коксу в шихтах для коксування.
(Державний університет економіки і технологій, 2025) Музика Н.Ю.
Кваліфікаційна робота присвячена вивченню властивостей нафтового коксу, сферам його застосування та досвіду використання його в шихтах для коксування в різних кількостях на різних коксохімічних підприємствах з метою отримання високоякісного коксу. В випускній кваліфікаційній бакалаврській роботі розглянуті основні шляхи застосування нафтового коксу в різних виробництвах, якісні характеристик і технологічні властивості нафтового коксу можливості використання його в шихтах коксохімічних підприємств України, замінивши дефіцитні марки вугілля у шихта. На підставі аналізу змін якісних показників і технологічних характеристик вугільних шихт при використанні нафтового коксу розглянуті технологічні обмеження використання нафтового коксу, як замінника низькоспікливих компонентів та обмеження при використанні нафтового коксу з високою спікливістю та виходом летких речовин, задля збереження виходу та якості коксу. Встановлено, що використання нафтового коксу можливо у вугільних шихтах при умові нижчої його вартості ніж вугільні концентрати, з метою покриття гострого дефіциту останніх або з метою утилізації нафтового коксу неліквідної якості. В кваліфікаційній роботі проведений аналіз зміни виходу коксу і хімічних продуктів коксування при використанні нафтового коксу в замін жирного вугілля та при збільшенні участі вугілля газової групи.
Вивчення можливості збільшення вмісту слабоспікливого вугілля у складах вугільних шихт при використанні технології трамбування
(Державний унiверситет економiки i технологiй, 2025) Ковальчук Д.О.
Кваліфікаційна робота присвячена науково обґрунтованому формуванні складу вугільних шихт для коксування з використанням технології трамбування. В випускній кваліфікаційній роботі магістра досліджено основні технологічні характеристики які необхідно застосовувати для визначення можливості використання вугілля в сировинній базі підприємства з технологією трамбування вугільних шихт. На підставі аналізу вимог до якості коксу визначені межі за основними показниками якості вугільних шихт для отримання високоякісного косу та вплив різних факторів на формування механічних і термомеханічних властивостей коксу. Встановлено, що одним з важливих факторів для міцного трамбованого пирога є твердість вугілля, яку можна визначити за показником розмолоздатності за методом Хардгрова, гранулометричний склад вугільної шихти та кількість класу менше 0,5 мм. Розглянуто можливість використання у вугільній шихті пилу УСГК та УБВК, як опіснюючих присадок які не потребують подрібнення та мають обмежені шляхи до використання. В кваліфікаційній роботі запропонований обґрунтований склад вугільної шихти для технології трамбування та обрані оптимальні режими підготовки цієї шихти до трамбування і коксування, а саме рішень помелу, вміст пиловидних класів та вміст вологи при таких характеристиках для найміцнішого вугільного пирога.
Вивчення можливості утилізації автомобільних шин у коксовому виробництві.
(Державний університет економіки і технологій, 2025) Домбров Р.В.
Кваліфікаційна робота присвячена методам утилізації автомобільних шин у коксохімічному виробництві. У роботі показано, що найбільш екологічним способом утилізації є піроліз використаних автошин. Піроліз автошин можна проводити як самостійно, так і з додаванням інших типів відходів (твердих побутових відходів, в’язких та вуглецевовмісних відходів КХВ). У роботі показано різні технології утилізації автомобільних шин. Під час піролізу отримуємо технічний вуглець, піролізну оливу та газоподібні продукти піролізу. Технічний вуглець має обмежене застосування через високу сірчистість, але є досить перспективною добавкою у вугільну шихту, якщо будуть розроблені відповідні технології очищення. Вихід технічного вуглецю при піролізі становить 35 - 40% від загальної кількості продуктів піролізу автошин, Рідина, одержувана в результаті піролізу автошин, нагадує нафтову фракцію, яка може використовуватись як рідке паливо для промислових печей, електростанцій і котлів. Вихід рідкого продукту піролізу становить (34 - 42 %) і залежить від технології піролізу (типу реактора) та від рідинного режиму. Рідинні та газоподібні продукти піролізу можна використовувати не тільки як паливо, але і в якості плівкоутворюючих розчинників, пластифікаторів, пом’якшувачів для регенерації гуми. Використання автошин у коксохімічному виробництві є досить перспективним, оскільки при цьому підвищується якість коксу та ліквідуються відвали відходів.
Вивчення перспективності технологій термічної підготовки вугілля.
(Державний університет економіки і технологій, 2025) Бессараб В.Ю.
Кваліфікаційна робота присвячена вивченню технологій, що дозволяють розширити сировинну базу коксування, технологічним прийомам термічної обробки вугільної шихти, особливостям завантаження термічно підготовленої шихти та коксування. В випускній кваліфікаційній бакалаврській роботі розглянуті основні технології термічної обробки вугільної шихти перед завантаженням в камеру коксування, проблеми зберігання, сегрегації та завантаження вугільної шихти позбавленої вологи або термічно підігрітої, якісні характеристик і технологічні властивості коксу з термічно підготовленої шихти різного марочного складу та властивостей. На підставі аналізу змін які відбуваються з термічно підготовленою вугільною шихтою розглянуті технології її завантаження та конструктивні особливості обладнання для завантаження такої шихти для запобіганню негативного впливу на кам’яновугільну смолу і навколишнє середовище. Встановлено, що використання термічної підготовки вугільної шихти дозволяє отримувати високоякісний кокс, навіть із шихти з мінімальним рівнем товщини пластичного шару. В кваліфікаційній роботі проведений аналіз рекомендаційних зміни конструктивних особливостей коксових батарей для коксуванння термічно підготовленої вугільної шихти та легкого переходу від коксування зволоженої (звичайної) вугільної шихти до термічно підготовленої.
Вивчення сучасних підходів до визначення оптимального марочного складу вугільної шихти та використання методики оптимізації марочного складу для умов ПАТ «АМКР».
(Державний університет економіки і технологій, 2025) Косенко Є.О.
Робота присвячена аналізу та теоретичному дослідженню напрямків вдосконалення технології підготовки вугільної шихти до коксування, а саме оптимізації марочного складу вугільної шихти, з метою отримання якісного коксу. Проаналізовано сучасні підходи до оцінки оптимальності марочного складу вугільної шихти за різними критеріями в залежності від існуючої сировинної бази коксування. Розроблена методика оптимізації марочного складу вугільної шихти з використанням запропонованого показника Копт(Vt), який визначається з урахуванням даних петрографічного аналізу та рефлектограми вітринітової складової вугілля. Запропонований показник Копт(Vt), який дозволяє здійснювати як оперативну оцінку оптимальності складу вугільної шихти, так і прогнозувати механічну міцність коксу. Можна передбачити, що використання розробленої у даній роботі методики оптимізації марочного складу вугільної шихти, при інших рівних сировинних і технологічних умовах, дозволить поліпшити якість коксу за показниками М25 на 5,6 % і М10 на 1,4 %. Поліпшення фізико-механічних властивостей коксу, в свою чергу, дозволить знизити питомі витрати коксу в доменній плавці та збільшити добове виробництво чавуну на 7,28 %. Основними факторами економії є: зниження питомих витрат коксу на 34,5 кг/т чавуну, збільшення продуктивності доменної печі на 7,28 %, а також зниження собівартості чавуну за рахунок зменшення витрат коксу. У зв’язку зі зменшенням втрат коксу пропорційно зменшиться вихід доменного газу.
Використання біопалива у виробництві коксу для доменної плавки
(Державний унiверситет економiки i технологiй, 2025) Скуратов В.А.
Кваліфікаційна робота присвячена розробці методу використання біомаси в якості компоненту вугільної шихти для синтезу біококсу, що задовольняє вимоги сучасної доменної плавки. В роботі зазначено, що перспективними напрямками в металургії та коксохімічному виробництві є запровадження «зелених технологій», заміна викопного палива, що споживається в процесі виробництва чавуну, на біомасу здатна підтримувати як запаси вуглецю, необхідні для відновлення, так і енергію, необхідну для плавлення, і водночас призводить до зменшення кількості викидів парникових газів. Проаналізовано перспективні напрямки використання деревного вугілля для різних галузей промисловості (у якості сорбенту, палива, відновника в металургійній промисловості, компонента вугільних шихт коксування, біокомпозитів, модифікації вибухових речовин тощо). Показано, що використання сирої необробленої деревної біомаси як в металургійних процесах, так в технології виробництва металургійного коксу не є ефективним, а потребує її переробки перед використанням. Отже, існує потреба в ефективних технологіях переробки біомаси перед її використанням з метою зменшення вологості та отримання продуктів з високим вмістом вуглецю, низьким вмістом кисню для використання в якості відновлювачів. Зазначено, що включення органічних добавок до коксівних шихт є вигідним з точки зору зменшення впливу на навколишнє середовище, що вимірюється вуглецевим слідом. В кваліфікаційній роботі на основі досліджених літературних джерел та аналізу даних лабораторних та дослідно-промислових випробувань запропоновано технологію використання термічнообробленої біомаси в якості компонента вугільних шихт для коксування. Встановлено, що з досліджених зразків біококсів найкращі термохімічні властивості за показниками CSR та CRI демонструє біококс з суміші вугілля з паливом зі шкаралупи кокосового горіха у співвідношенні 95:5 мас. (CSR=58,6% та CRI =23,5%). Надано рекомендації щодо кількісних характеристик та параметрів процесу внесення добавки біопалива (біомаси після карбонізації при 500 0С) у вугільні шихти для виробництва біококсу.
Використання питомого електричного опору для оперативної оцінки структури коксу
(Державний університет економіки і технологій, 2025) Олійник Л.М.
Кваліфікаційна робота присвячена вивченню впливу компонентного складу вугільної шихти та кінцевої температури процесу коксування на питомий опір коксу. Проведені дослідження дозволили встановити взаємозв'язок між питомим опором і реакційною здатністю, що є обґрунтованим, оскільки обидва ці показники характеризують структуру коксу і ступінь її впорядкованості. В роботі проаналізовано аспекти формування металургійних властивостей коксу, від яких залежить витрата та ефективність його використання в доменній плавці. Доведено, що питомий електричний опір є сукупним показником властивостей коксу, значення якого визначаються зольністю, вмістом сірки, виходом летких, петрографічним складом та умовами карбонізації вугільної сировини. Розроблено та рекомендовано регресійні рівняння, які можна використовувати для оптимізації компонентного складу та якості виробничих шихт, враховуючи їх значний вплив на питомий опір коксу. Оскільки випробування на питомий опір займає набагато менше часу, ніж випробування на реакційну здатність, запропоновано його використання як альтернативного експрес-методу, який дозволяє оперативно отримати результат без проведення повного дороговартісного лабораторного аналізу реакційної здатності коксу, яке зараз проводиться з метою контролю якості.
Впровадження технолого-енергетичних комплексів на базі коксових батарей.
(Державний університет економіки і технологій, 2025) Педченко І.О.
Кваліфікаційна робота присвячена впровадженню технолого-енергетичного комплексу на базі коксової батареї та установки знешкодження та утилізації тепла димових газів підвищує екологічні та теплотехнічні показники коксових батарей. У кваліфікаційній бакалаврській роботі встановлено, що існуюча схема коксохімічного виробництва з роздільними процесами виробництва коксу і вироблення теплової та електричної енергії має низку недоліків, у тому числі: низькі екологічні показники коксових батарей, котлів котелень і ТЕЦ; високі втрати тепла з вихідними газами коксових батарей, котлів котелень і ТЕЦ. Кваліфікаційною бакалаврською роботою рекомендовано технічне рішення щодо створення технолого-енергетичного комплексу, що включає коксову батарею та установку теплового знешкодження та утилізації тепла димових газів коксової батареї. Наведено основні параметри роботи установки та показники впливу ї роботи на екологічні аспекти коксохімічного виробництва. Показано, що впровадження установки може забезпечити: зниження вмісту ΝОх у димових газах від коксової батареї на 20-40% і СО на 98-100% із забезпеченням міжнародних норм щодо викидів забруднювальних речовин; зниження концентрації твердих частинок у димових газах від коксової батареї в 2,5-6 разів; утилізацію тепла димових газів коксової батареї, що відходять, у кількості до 25 ГДж/год; виробництво до 85 т/год пари з енергетичними параметрами під час додаткового спалювання коксового газу (без будівництва нової димаря), що забезпечує потреби заводу в парі технологічних параметрів і дає змогу додатково виробити 6 МВт електроенергії під час використання парової турбіни з протитиском або 18 МВт під час використання конденсаційної турбіни. Проаналізовано позитивний досвід впровадження та експлуатації зазначеної установки на ВАТ «Запоріжкокс».
Дослідження процесу обробки бурого вугілля алканолами з метою отримання високоякісних восків
(Державний унiверситет економiки i технологiй, 2025) Фурсова І.А.
Кваліфікаційна магістерська робота присвячена методам попереднього алкілування бурого вугілля низькомолекулярними спиртами при низьких температурах для підвищення ефективності вилучення хімічних продуктів – восків та смол. Буре вугілля придатне для алкілування, так як містять значні кількості оксигеновмісних функціональних груп, здатних реагувати зі спиртовими гідроксидними групами в умовах кислотного каталізу. Даний метод низькотемпературної обробки твердих горючих копалин дає змогу отримувати з алкілуваного вугілля до 75 % бітумів за малостадійною послідовною схемою. У роботі показано, що основними реакціями в перетвореннях компонентів бітумів і деполімеризації органічної маси вугілля є естерифікація та переестерифікація, які призводять до руйнування естерних зв'язків, а також до руйнування системи водневих зв'язків усередині та між окремими асоціатами органічної маси. В результаті алкілування спиртами термостійкість залишкового вугілля знижується, збільшується вихід летких речовин і поліпшуються спікальні властивості, що відбивається у збільшенні індексу Рога з 10 до 18. Значний вихід екстрагованої речовини досягнуто при спиртовому алкілуванні низькосортного метаморфічного вугілля і торфу в присутності мінеральних та органічних кислот за різних умов проведення реакції.
Дослідження та розробка технології отримання коксу з низьким показником реакційної здатності за рахунок впливу на основність золи вугільної шихти
(Державний університет економіки і технологій, 2025) Карпенко Д. С.
Кваліфікаційна робота бакалавра присвячена аналізу технологій отримання коксу з низьким показником реакційної здатності за рахунок впливу на основність золи. Проаналізовано сучасні підходи до оцінки отримання коксу з низьким показником реакційної здатності. Для отримання металургійного коксу високої якості (CRI<30 %; CSR>60 %) однією з вимог до шихти представляється значення індексу основності золи ІО<2,5. В результаті впровадження на КХВ «АрселорМіттал Кривий Ріг» технології отримання коксу з низьким показником реакційної здатності призведе до зменшення витрат коксу в доменному процесі та підвищення продуктивності доменної печі. При зменшенні показника CRI на 1% середня питома витрата коксу буде зменшуватися на 0,83 %, а продуктивність печі збільшуватись на 0,72%. Після впровадження на КХВ «АрселорМіттал Кривий Ріг» технології зрошування коксу солями бору його витрати в доменному процесі зменшаться на 26,8 кг/т чавуну, а продуктивності доменної печі збільшиться на 4,89 %. Результати роботи можуть стати основою для впровадження технології виробництва коксу, яка дозволить зменшити його витрату в доменній плавці, збільшити його міцність в умовах доменної печі, збільшити продуктивність доменної печі, знизити показник CRI, знизити собівартість 1 т чавуну.
Застосування установок сухого гасіння коксу з метою підвищення його якості та енергозбереження
(Державний унiверситет економiки i технологiй, 2025) Бєльченко К.М.
Кваліфікаційна робота присвячена підвищенню якості металургійного коксу та енергозбереження при використанні сухого гасіння В випускній кваліфікаційній роботі магістра досліджено основні технологічні аспекти експлуатації установок гасіння коксу, їх переваги та недоліки. На підставі аналізу технологічних та екологічних аспектів роботи установок мокрого гасіння, встановлено, що метод сухого гасіння коксу є альтернативою мокрому гасінню, з метою утилізації тепла гарячого коксу та ліквідації викидів шкідливих речовин в атмосферу та значно покращити якість коксу за показниками М25 та М10 та знизити його вологість. Встановлено, що модернізація установки УСГК дозволить поліпшити якість коксу, який відрізняється поліпшеними показниками фізико-механічних властивостей (підвищена механічна міцність, зменшена стиранність, можливість більш чіткого відділення коксу від пилу), що є важливим не тільки для коксохімічного виробництва, а перш за все, для доменного виробництва. В кваліфікаційній роботі запропоновано модернізований пристрій для розподілу потоків коксу і газу в камері сухого гасіння коксу. Нова схема установки сухого гасіння коксу бункерного типу відрізняється тим, що охолоджувальний агент збагачують паливом або повітрям перед подачею в котел-утилізатор. Проведений аналіз показників якості сухого гасіння коксу в порівнянні з коксом мокрого гасіння, з якого встановлено, що витрата коксу в доменних печах при переході на кокс сухого гасіння знижується на 5-7 %, чим при використанні коксу згашеного мокрим способом. Так, для коксу сухого гасіння показник М40 в середньому на 5 % вище, а стиранність його по М10 на 0,5 % нижче, ніж коксу мокрого гасіння.

Browse

Browsing Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти by Title

Results Per Page

Sort Options