Металургія

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 19 of 19
  • Item
    Аналіз різних методів безперервного лиття з метою підвищення якості металопродукції
    (Державний університет економіки і технологій, 2025) Заяць К.А.
    У роботі проведено аналіз технологічних параметрів безперервного лиття металевих заготовок та їхнього впливу на якість продукції. Досліджено основні категорії дефектів – поверхневі, внутрішні та форменні – з деталізацією їхніх характеристик, причин виникнення та способів запобігання. Визначено ключові фактори ризику, зокрема температурний режим, швидкість подачі металу, стан прес-форм та вплив хімічного складу сталі. Увага зосереджена на механізмах утворення тріщин, газових пор та шлакових включень. Окреслено важливість своєчасного виявлення дефектів, особливо на етапі транспортування заготовок рольгангом, що дозволяє зменшити виробничі втрати. Запропоновано рекомендації щодо технічного обслуговування обладнання та оптимізації технологічного процесу для мінімізації браку. Проаналізовано критичні аспекти взаємодії розплавленого металу із неметалевими включеннями під впливом електромагнітного поля, а також на способах моделювання цих процесів. Використання EMBR дозволяє стабілізувати параметри лиття шляхом рівномірного розподілу швидкості та температури по ширині заготовки, що позитивно впливає на якість сталі та підвищує продуктивність виробництва. Результати моделювання та експериментальних вимірювань підтверджують ефективність електромагнітного гальмування у зменшенні рівня турбулентності потоку та глибини проникнення включень, що сприяє формуванню більш однорідної металевої структури. Крім того, встановлено, що коригування магнітного поля та регулювання параметрів занурення сопла дозволяють уникнути проблем застою потоку та замерзання сталі.
  • Item
    Проєкт доменного цеху річною продуктивністю 1,8 млн. т переробного чавуну з завантаженням коксового горішку з метою скорочення витрати коксу
    (Державний університет економіки і технологій, 2025) Юрченко Д.О.
    У роботі розглянуто, як саме має виглядати така доменна піч: її розміри, особливості конструкції, необхідне обладнання та системи — від подачі сировини до очищення газів. Окрему увагу приділено тому, як впровадження коксового горішку впливає на хід доменної плавки, температурні режими та економіку процесу. Також у проєкті описано, як забезпечити цех усіма необхідними інженерними комунікаціями — дуттям, охолодженням, автоматикою та системами екологічного захисту. Показано, що навіть невелика зміна у складі шихти може дати реальні переваги: менше коксу — менше шкідливих викидів, менше витрат, довший ресурс печі. На завершення виконано техніко-економічний аналіз, який підтвердив доцільність обраного рішення. Проєкт може бути корисним для модернізації вже діючих доменних цехів або для проєктування нових — сучасних, економних і більш безпечних для довкілля.
  • Item
    Дослідження технології виробництва, металургійних властивостей та перспектив використання у доменних печах високоосновного агломерату
    (Державний університет економіки і технологій, 2025) Шульга А.О.
    Мета роботи: підвищення якості агломерату за умови забезпечення оптимальної основності. Методи дослідження – теоретичне дослідження технологій агломераційного виробництва, літературний аналіз. В роботі показано, що основність агломерату (CaO/SiO₂) має вирішальний вплив на комплекс його металургійних властивостей: міцність, відновлюваність, температурний інтервал розм’якшення-плавлення (ТІРП), а також на продуктивність процесу спікання. Встановлено, що оптимальні технологічні та експлуатаційні характеристики агломерату досягаються при основності 1,6–2,0 од. Міцність агломерату має екстремальну залежність від основності. Мінімум спостерігається при основності 1,4 од., що пов’язано з утворенням нестійких мінеральних фаз. Зі зростанням основності міцність зростає завдяки переходу до феритної структури зв’язки, зокрема утворенню Ca₂Fe₂O₅ і браунміллериту. Відновлюваність агломерату також зростає зі збільшенням основності. Максимальний ефект досягається при основності 1,6 од., що поєднується з мінімальним руйнуванням під час відновлення. Це забезпечує ефективність процесу у доменній печі та зменшує утворення дріб’язку. Дослідження показали, що оптимальне співвідношення агломерату з основністю 2,0 од. та неофлюсованих окатишів (у пропорції 55/45) забезпечує найкращу фільтрацію продуктів плавлення через коксову насадку.
  • Item
    Дослідження газопроникності агломераційного шару та аналіз факторів, що впливають на рух газів всередині шару
    (Державний університет економіки і технологій, 2025) Шевченко О.Є.
    Було проаналізовано теоретичні засади опису газового потоку в пористому шарі, включаючи безрозмірні критерії (Z, n, Re) та рівняння для розрахунку втрат напору, з посиланням на існуючі наукові підходи та суперечності серед дослідників. Основний акцент було зроблено на дослідженні характеру взаємодії газового потоку зі спекаємими матеріалами, зокрема, шляхом використання показників газодинамічної роботи аглофабрики ПівдГЗК та лабораторних експериментів. В дипломній роботі детально висвітлено зміну газодинамічних параметрів (k1, k2, Z, n, α) по висоті агломераційного шару та їх взаємозв'язок з температурними полями та структурними перетвореннями матеріалу. Особливу увагу було приділено аналізу газодинамічного опору окремих зон агломерованого шару (зони агломерату, плавлення, інтенсивного нагрівання, сушіння, часткового перезволоження), критично оцінюючи існуючі методики вимірювань та інтерпретації результатів інших дослідників. Було проведено оцінку застосовності різних емпіричних рівнянь для опису газового потоку, і виявлено діапазон відносних похибок. Надані табличні дані та графіки ілюструють динаміку цих параметрів протягом процесу агломерації, підтверджуючи, що режим руху газу змінюється від майже ламінарного до турбулентного, залежно від зони, але для установки в цілому він близький до турбулентного. Зроблено висновок про ключову роль структурних перетворень шихти у формуванні газодинамічного опору та про необхідність високої початкової газопроникності шихти та міцності грудочок. Запропоновано більш надійний метод оцінки питомого опору зон та обґрунтовано, що максимальний опір мають зони інтенсивного нагрівання та плавлення.
  • Item
    Можливі варіанти реконструкції та шляхи подальшого розвитку прокатного виробництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»
    (Державний університет економіки і технологій, 2025) Савченко Н.В.
    В роботі виконані дослідження світового ринку вжитку металопрокату. Оскільки всі металургійні підприємства України, що виробляють сортову та листову продукцію, мають застаріле прокатне виробництво, то чорна металургія України приречена стати сировинним додатком ЄС. У роботі представлено аналіз тенденцій розвитку дрібносортних та дротових станів, а також ливарно-прокатних агрегатів для виробництва листової та дрібносортної продукції, викладено різні варіанти модернізації прокатного виробництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Їх реалізація дозволить суттєво знизити матеріальні, енергетичні та трудові витрати на виробництво прокату, розширити його сортамент та терміни виконання замовлень, знизити собівартість продукції і в кінцевому підсумку зробить комбінат конкурентоспроможним підприємством. Запропоновано ключові положення реконструкції, що стосуються головної частини прокатних станів. Безумовно будуть необхідні менш глобальні реконструктивні заходи по технологічній лінії кожного з реконструйованих станів, пов'язані як зі збільшенням маси заготівки аж до 2 т, так і з підвищенням вимогою до якості продукції, можливим розширенням сортаменту. Безумовно буде потрібно розробка або коригування калібрування валків, схем і режимів прокатки, застосування систем автоматики, ЕОМ, засобів контролю якості продукції Запропонована реконструкція дозволить забезпечити отримання високоякісної прокатної продукції та зниження її собівартості, а також задовольнити внутрішню потребу України в частині сортового прокату, катанки, профілів для залізобетонних конструкцій та частково у листовому прокаті. Це зумовить необхідність розвитку доменного та сталеплавильного виробництв. Але це вже буде другий етап реконструкції.
  • Item
    Проєкт доменного цеху річною продуктивністю 2,1 млн. т переробного чавуну з вдуванням пиловугільного палива з метою скорочення витрати коксу
    (Державний університет економіки і технологій, 2025) Ренкас О.М.
    Мета роботи – аналітичне дослідження впливу інтенсивності вдування пиловугільного палива на параметри роботи доменного агрегату, включно з витратою коксу, температурою продуктів згоряння, газовою утилізацією, тиском та інтенсивністю відновних процесів. Методи дослідження – системний аналіз літературних джерел, наукових публікацій і результатів комп’ютерного моделювання, представлених у фахових виданнях, із метою виявлення закономірностей впливу ключових параметрів процесу на техніко-економічні показники доменного виробництва. Досліджено фізико-хімічні та термодинамічні особливості протікання процесів в доменній печі при вдуванні пиловугільного палива в фурми доменної печі У роботі проаналізовано численні результати моделювань, у яких варіювалися такі фактори, як витрата ПВП (від 35 до 235 кг/т чавуну), вміст кисню в дутті (від 3 до 5%), вологість дуття (до 15 г/Нм³) та конфігурація розподілу шихти (параметр L0). Розглянуто зміну коксового коефіцієнта, температури гарячого дуття та шлаку, рівня утилізації CO, інтенсивності реакцій відновлення (як непрямого, так і прямого), а також температур у зонах горна, шляху руху шихти та топу печі. Також вивчено вплив концентрацій CO і H₂ у газовій фазі на теплову ефективність процесу.
  • Item
    Аналіз впливу характеристик вапняку на металургійні властивості залізорудних окатишів
    (Державний університет економіки і технологій, 2025) Поляков В.С.
    В аналітичній частині розглянуто економічні та технологічні переваги заміни традиційного бентоніту на вапно, головним чином, через зниження вмісту кремнезему у шихті та потенційне зменшення витрат коксу в доменному виробництві. Описано вимоги до якості вапна (низькотемпературний випал, тонкий помел) та представлені результати лабораторних і промислових досліджень, що підтверджують можливість отримання міцних сирих, сухих та обпалених окатишів із заміною бентоніту вапном. Детально висвітлено низку проблем, що стримують широке впровадження цієї технології. Зокрема, було проаналізовано негативний вплив вапна на температурний режим сушіння окатишів (зниження допустимої температури, руйнування від виділення пари) та шляхи їх вирішення (наприклад, додавання сульфату заліза). Особливу увагу приділено підвищеній чутливості процесу огрудкування з вапном до коливань складу сировини та параметрів режиму, а також труднощам із забезпеченням повного гасіння вапна до подачі шихти в огрудковувач. Представлені рішення щодо прискорення гасіння вапна через багаторазове перемішування шихти, а також вимоги до нового випалювального обладнання для виробництва вапна безпосередньо на фабриках огрудкування. Додатково було проаналізовано різні типи вапна (активоване карбонатне, активне оксидне, доломітизоване) та їхні переваги/недоліки, а також можливість використання вапна в комбінації з іншими сполучними добавками (бентоніт, залізний купорос) для покращення властивостей окатишів. Розглянуто застосування вапна у безвипалювальних технологіях (карбонізація, автоклавне зміцнення) та міжнародний досвід (Латинська Америка, Японія, Словаччина), що підкреслює глобальний інтерес до цієї технології. Зроблено висновок про економічну доцільність застосування вапна, незважаючи на деяке збільшення собівартості виробництва окатишів, за рахунок зниження витрат на виплавку чавуну. В основній частині дипломної роботи проаналізовано відомі проблеми офлюсованих окатишів, такі як підвищений залишковий вміст сірки та знижена міцність, що пов'язано з неперетравленим вапном і формуванням слабких шлакових зв'язків. Окрему увагу було приділено важливості крупності флюсу для кінетики твердофазних реакцій та кінцевої міцності окатишів, відзначаючи прогалини у попередніх дослідженнях щодо прямого впливу крупності вапняку на міцність. Детально описано умови лабораторних та промислових досліджень, які було обрано для аналізу. Зокрема, зазначено склад шихти (концентрат, вапняк, бентоніт) та її фізико-хімічні характеристики, а також діапазони крупності вапняку (від 0-0,1 мм до 1,6-3,0 мм), що використовувались в експериментах. Описано процедуру випалу окатишів у вертикальній трубчастій печі з контрольованими режимами нагрівання та витримки, а також методи оцінки якості як сирих, так і обпалених окатишів (міцність на роздавлювання, вміст FeO, СаО). У ході аналізу було виявлено та підтверджено ключові залежності. Показано, що збільшення крупності вапняку призводить до зниження міцності сирих окатишів і різкого зростання вмісту незасвоєного СаО в обпалених окатишах, особливо при низьких температурах та короткому часі випалу. Також зроблено висновок, що підвищення температури випалу ефективніше сприяє засвоєнню СаО, ніж збільшення тривалості випалу, завдяки утворенню рідкої фази. Промислові випробування підтвердили ці лабораторні результати, демонструючи зниження міцності обпалених окатишів зі збільшенням крупності вапняку та важливість дрібних фракцій флюсу для мінімізації вмісту вільного вапна
  • Item
    Моделювання процесів зниження центральної пористості безперервнолитої заготівлі за рахунок комплексного впливу на процес кристалізації
    (Державний університет економіки і технологій, 2025) Поляков Б.С.
    В аналітичній частині кваліфікаційної роботи встановлено, що для зниження осьової ліквації в безперервнолитих слябах необхідно організувати такі умови розливу та кристалізації, які забезпечують отримання максимальної ширини зони рівноосних кристалів. Ефективним способом усунення осьової ліквації є використання «м'якого» обтиснення наприкінці затвердіння заготовки. Однак при цьому значно ускладнюється організація розливання та конструкція зони вторинного охолодження. В основній частині роботи запропоновано комплексний спосіб поліпшення якості сталевого безперервнолитивого злитка за рахунок пульсаційної продувки металу інертним газом у кристалізаторі МБЛЗ і зсувного стиснення безперервнолитивого злитка в зоні вторинного охолодження МБЛЗ .
  • Item
    Вивчення технології отримання безобпалювальних залізорудних окатишів та аналіз їх металургійних характеристик
    (Державний університет економіки і технологій, 2025) Оторвін С.П.
    Досліджено інноваційний метод виробництва залізорудних окатишів без застосування високотемпературного випалу, відомий як процес «Гренгколд». Основна увага зосереджена на аналізі функціонування дослідно-промислової установки, спроектованої Шведським університетом, річною продуктивністю 150-170 тис. тонн. Проаналізовано хімічний склад вихідних концентратів та отриманих окатишів. Встановлено, що для задовільного огрудкування гравітаційний концентрат потребує попереднього подрібнення до вмісту класу мінус 0,05 мм понад 60 %. Визначено оптимальний вміст тонкомолотого негашеного вапна (10-13 %) для забезпечення необхідної міцності сирих окатишів (7-8 кг/окатиш) та їхньої стійкості до механічних впливів. Досліджено міцність на стиск автоклавованих окатишів (в середньому 150-220 кг/окатиш), їхню морозостійкість та водостійкість, а також стійкість до стирання за різних температур. Проведено аналіз порівняльних випробувань міцності окатишів різних типів (автоклавованих з сирого та дегідратованого концентратів, а також промислових окатишів ПівнГЗК та ЦГЗК) при нагріванні в окислю-вальному та відновлювальному середовищах у діапазоні температур до 900 °С. Оцінено ступінь відновлення окатишів в атмосфері відновного газу (Н₂) при 600 та 800 °С. Визначено температурні інтервали розм'якшення та температури плавлення досліджуваних окатишів та агломерату з концентрату ПівнГЗК в окислювальному та відновлювальному середовищах.
  • Item
    Дослідження процесів обпалення залізорудної сировини з метою видалення цинку та міді
    (Державний університет економіки і технологій, 2025) Ніщик Є.В.
    Вивчені дослідження, в яких було виконано магнетизуючий випал із застосуванням водню та окису вуглецю у суміші з вуглекислотою при температурах 500-750 °С. Показано, що в результаті магнетизуючого випалу піритного огарка і подальшого збагачення може бути отриманий концентрат з 64 % Fe; 0,7-1,0 % S і 5,4-7,0 % SiO2 при вилученні заліза в концентрат близько 93 %. Відзначено, що при використанні водню найбільш повне вилучення заліза в концентрат і вихід концентрату досягаються за час витримки близько 15 хв, а при використанні окису вуглецю – 20 хв; при цьому темпера-тура відновлення воднем піритного недогарка на 100-150 °С нижче, ніж температура відновлення окисом вуглецю. Вихід концентрату у разі застосування водню, наприклад при 500 °С, виявляється у два рази вищим, ніж при використанні окису вуглецю. Для магнетизуючого випалу піритних недогарків крім газоподібних відновників використовували також твердий відновник. Показано, що використання в якості відновника твердого палива (коксика) менш ефективно порівняно з газоподібним. Для ефективного видалення як сірки, так і кольорових металів з піритних огарків необхідні різні умови. Розглядаються варіанти розділення етапів видалення або використання комбінованих схем з контрольованою атмосферою та введенням хлораторів. Високий вміст кремнезему в огарках може ускладнювати процес випалу через утворення легкоплавких спо-лук. Зменшення вмісту кремнезему шляхом збагачення може сприяти підвищенню температури випалу та покращенню видалення сірки. Загалом, дослідження показує, що хлорувальне випалювання є перспективним методом для комплексної переробки піритних огарків з видаленням сірки та цінних кольорових металів. Однак для оптимізації процесу необхідно враховувати вплив типу хлоратора, температури, складу атмосфери та особливостей структури окатишів.
  • Item
    Дослідження і вибір способу модифікування та легування сталі для підвищення її якості
    (Державний університет економіки і технологій, 2025) Наріжний А.В.
    Вимоги ринку зумовлюють постійний пошук нових матеріалів і технологій, їх використання при зростаючих вимогах до матеріало- та енергозбереження, забезпечення екологічної безпеки, а також до якості сталі. Використання вуглецевих силікотермічного відновлення дозволяє отримувати стабільно високе корисне використання кремнію, яке становить 95,3-98,0%. Кремній використовується на розкислення та відновлення тільки оксиду MnO, що у свою чергу призводить до зниження витрати кремнію. Наскрізне вилучення марганцю є стабільним і дорівнює 90-95 %.
  • Item
    Аналіз впливу магнію на процеси термозміцнення залізорудної сировини з метою підвищення її якості
    (Державний університет економіки і технологій, 2025) Надельнюк А.В.
    В аналітичній частині дипломної роботи представлено результати експериментальних досліджень процесу видалення сірки під час агло-мерації магнетитових залізних руд та концентратів з магнезіальною по-рожньою породою. Детально охарактеризовано мінералогічний та хімічний склад вихідної сировини. Проаналізовано вплив різних технологічних параметрів, таких як крупність матеріалу, вміст палива (коксового дріб'язку), кількість флюсу (вапняку), вологість шихти та вертикальна швидкість спікання, на ступінь знесірчення агломерату та вміст у ньому різних форм сірки (загальної, сульфідної та сульфатної). Особливу увагу приділено процесам сульфатизації, взаємодії сульфідів з оксидами та силікатами кальцію і заліза, а також поведінці сірки в окатишах, що утворюються в процесі агломерації. На основі мікроскопічних досліджень встановлено особливості розподілу піротину в агломераті та окатишах. Зроблено висновки щодо оптимальних умов проведення агломерації для досягнення низького вмісту сірки в кінцевому продукті. В основній частині диплому проведено критичний аналіз існуючих уявлень про механізм видалення сульфідної сірки під час агломерації залізорудних концентратів. На основі експериментальних даних та теоретичних міркувань показано, що горіння сульфідів заліза розпочина-ється раніше за горіння коксового дріб'язку, що ставить під сумнів твердження про першочергову реакцію кисню з вуглецем. Розглянуто вплив нестачі кисню в різних зонах агломераційного шару на ефектив-ність десульфурації. Встановлено, що за невеликого вмісту палива ство-рюються сприятливіші умови для видалення сірки завдяки вищій концентрації кисню. Проаналізовано вплив офлюсування шихти вапняком на процес десульфурації, зокрема утворення сульфату кальцію. Досліджено залежність вертикальної швидкості спікання від кількості прососаного повітря та її вплив на повноту видалення сульфідної сірки. Наведено результати експериментальних досліджень, що підтверджують можливість отримання агломерату з низьким вмістом сірки за певних технологічних параметрів.
  • Item
    Дослідження ефективності сучасних методів позапічної десульфурації чавуну та вибір оптимального з метою підвищення ефективності доменної плавки
    (Державний університет економіки і технологій, 2025) Маслов Р.М.
    Мета роботи – підвищення ефективності роботи доменних печей за рахунок оптимізації методів позапічної десульфурації чавуну, які б дали змогу поліпшити якість чавуну для подальшої переробки в сталеливарних і чавуноливарних виробництвах. Метод дослідження та прилади – аналіз промислового досвіду та теоретичних досліджень процесів позапічної обробки чавуну на вітчизняних і зарубіжних заводах, опублікованих у технічній літературі; розробка можливості використання альтернативних десульфураційних реагентів, що мали б високу ефективність десульфурації за невеликих витрат і забезпечували необхідну якість металу. Виконаний порівняльний аналіз сучасних методів введення магнію в рідкий чавун показав найбільшу ефективність процесу позапічної обробки чавуну вдуванням магнію без пасивуючих добавок, тобто реалізації найпростішої принципової схеми інжекційної технології. Обрана конструкція двопотокової занурювальної фурми для подачі диспергованого магнію у потоці несучого азоту. При цьому забезпечується витікання газопорошкових струменів у кільцевій оболонці захисного газу (азоту) підігрітого до темератури 300-500 °С. Для діючих доменних печей додатковий економічний ефект може бути отримано завдяки скороченню питомої витрати коксу при виведенні (або скороченні до мінімуму) з шихти сирого вапняку і допущенні збільшення вмісту сірки в чавуні.
  • Item
    Дослідження впливу теплових процесів на формування макроструктури безперервнолитої заготовки
    (Державний університет економіки і технологій, 2025) Марченко Д.В.
    Незважаючи на високий рівень автоматизації та прогнозування параметрів лиття, проблема макросегрегації залишається актуальною. Нерівномірний розподіл легуючих елементів у товщі злитка призводить до неоднорідності структури та механічних властивостей сталі, що може спричинити серйозні експлуатаційні дефекти. Особливо актуальною є оцінка впливу температури розливання на утворення макросегрегації, вторинну дендритну відстань (SDAS), а також макроструктуру слябів. У цій дипломній роботі здійснено аналіз теплових процесів, що відбуваються під час безперервного лиття сталевих слябів, із фокусом на вплив температури розливання. За результатами експериментальних і чисельних досліджень розглянуто закономірності утворення центральної макросегрегації, динаміку зміни SDAS залежно від температурних параметрів, а також характер формування дендритної та рівновісної зон кристалізації. У роботі також наведено зіставлення моделювання з реальними виробничими даними, що дало змогу підтвердити адекватність застосованої методики розрахунків.
  • Item
    Дослідження процесів горіння в агломераційному шарі з метою покращення умов аглопроцесу
    (Державний університет економіки і технологій, 2025) Манько К.А.
    Досліджено вплив низької концентрації пального, наявності інертних матеріалів та оксидів заліза на склад газової фази та температурні режими в активній зоні. Проаналізовано окислювально-відновні реакції між вуглецем та оксидами заліза, а також вплив вмісту палива на ступінь відновлення та використання кисню. Експериментально визначено залежність складу газу та температури за товщиною активної зони при різ-них витратах вуглецю. Досліджено математичну модель, що описує зміну концентрації газових компонентів у шарі агломераційної шихти з урахуванням основних особливостей горіння. Експериментально вивчено температуру займання, тривалість горіння та швидкість вигоряння частинок палива різної крупності при різних початкових температурах середовища. Проаналізовано вплив виду палива та розміру частинок на кінетичні та температурні характеристики горіння. Серед найважливіших результатів роботи треба відзначити наступні. Виявлено специфічні особливості горіння вуглецю в агломераційному шарі, зумовлені його розведенням інертними матеріалами та взаємодією з оксидами заліза. Встановлено залежність складу газової фази та температурного профілю в активній зоні від вмісту вуглецю та наявності оксидів заліза. Визначено температурні режими займання та кінетичні параметри горіння різних видів твердого палива. Показано, що різні види палива мають суттєві відмінності у температурі займання, тривалості та швидкості горіння, що необхідно враховувати при їх використанні в агломераційному процесі. Встановлено вплив крупності частинок палива на характеристики горіння та температурний режим процесу. Запропоновано рекомендації щодо вибору та підготовки замінників коксового дріб'язку для оптимізації процесу агломерації. Зокрема, при переході на високореакційні види палива може знадобитися корегування їхньої крупності та витрати на спікання для забезпечення якісного аглоспека. Таким чином, дослідження надає важливі дані про механізм горіння твердого палива в умовах агломерації та порівняльні характеристики різних видів палива, що є основою для оптимізації технологічного процесу та розширення сировинної бази агломераційного виробництва.
  • Item
    Поліпшення якості та розливу металу шляхом удосконалення технології його розкислення при позапечній обробці
    (Державний університет економіки і технологій, 2025) Кургак Д.В.
    У ході розкислення сталі алюмінієм в сталерозливному ковші відбуваються процеси формування відкладень, що утворюються на основі оксиду алюмінію. Ці неметалеві включення на наступних етапах ковшової обробки можуть перетворюватися на шпинель, яка зумовлює утворення внутрішніх дефектів заготовки. Тому дуже важливо контролювати процеси розкислення та запобігати появі дефектів. В основній частині кваліфікаційної роботи пропонується розчинення в сталі у невеликих кількостях кальцію, який сприяє запобіганню заростання занурюваного сталерозливного стакану відкладеннями оксиду алюмінію. Для утримання неметалевих включень на мінімальному рівні, до початку очищення розплаву кальцієм рекомендується провести його м'яке (повільне) барботування, вході якого здійснюється виведення неметалевих речовин на поверхню рідкої сталі.
  • Item
    Дослідження впливу кількості та гранулометричного складу твердого палива в аглошихті на технологічні показники спікання та металургійні характеристики агломерату з метою їх покращення
    (Державний університет економіки і технологій, 2025) Кравець Є.О.
    Мета роботи: підвищення якості агломерату, вибір ефективнішого виду твердого палива. Метод дослідження та апаратура: теоретичне дослідження технологій агломераційного виробництва, літературний аналіз. В даній дипломній роботі розглянуто вплив виду, кількості та крупність твердого палива агломерації на технологічні показники спікання, хімічний склад та металургійні характеристики агломерату. Із розглянутих видів твердих палив як замінника коксового дріб’язку раціональним визначено впровадження технології агломерації з використанням антрацитового штибу. По крупності суміші твердого палива в агломерації вважається задовільною фракція 1-3 мм, але при теперішньому положенні на комбінатах допускається фракція 0-5 мм при мінімальних відхиленнях від норми. Кількість палива повинна забезпечувати таку висоту зони горіння, щоб встигли утворитися рідкі фази в кількості, яка забезпечує міцну зв’язку кристалів. Приведена технологія може використовуватися для виробництва агломерату, що існує на ВАТ «ПГЗК».
  • Item
    Дослідження способу подачі, крупності та типу твердого палива на хід агломераційного процесу
    (Державний університет економіки і технологій, 2025) Карпенко О.А.
    Досліджено, як крупність палива (0-0,4 мм; 0,4-1,0 мм; 1,0-2,5 мм; 2,5-3 мм) впливає на оптимальну вологість аглошихти, газопроникність шару та динаміку спікання в лабораторних умовах. Встановлено, що зі зменшенням крупності палива зростає оптимальна вологість шихти та знижується її початкова газопроникність. Виявлено, що крупність палива суттєво впливає на динаміку зміни газопроникності шару під час спікання, а також на розміри зони горіння та сушіння. Оптимальні температури в шарі та найкращі показники виходу придатного агломерату і питомої продуктивності спостерігаються при використанні фракцій коксу 0,4-1 мм та 1-2,5 мм. Показано, що подача 100% палива наприкінці огрудкування верхнього шару знижує витрату палива, але також і продуктивність. Найкращі результати (збільшення продуктивності, покращення міцності агломерату, зниження витрати палива) досягаються при подачі палива наприкінці огрудкування кожного шару, а особливо нижнього шару. Підкреслюється, що "накат" палива покращує умови його згоряння, змінює умови огрудкування шихти (зменшуючи частку дрібних фракцій) та збільшує питому вагу палива в мікрооб'ємах шихти, що сприяє зниженню в'язкості рідких фаз та поліпшенню газопроникності високотемпературної зони. Відзначається, що для антрацитового штибу ефект від нової технології менший через його повільніше згоряння та особливості зольності. Дослідження підтверджує значний потенціал впровадження цієї технології для підвищення ефективності агловиробництва.
  • Item
    Аналіз конструкції гільзи кристалізатора для безперервного розливання сталей з метою покращення якості заготовки
    (Державний університет економіки і технологій, 2025) Головкін Д.А.
    Виготовлення гільз сучасних кристалізаторів є складним високотехнологічним процесом із застосуванням великої кількості високоточного технологічного оснащення та використанням мідних профільованих труб. Вимоги ринку зумовлюють постійний пошук нових матеріалів і технологій, їх використання при зростаючих вимогах до матеріало- та енергозбереження, забезпечення екологічної безпеки, а також до якості сталі. Тому тема, присвячена підвищенню стійкості кристалізаторів МБЛЗ є актуальною і перспективною для фахівців металургійної галузі. Розроблені рекомендації заходів з підвищення якості безперервно литої заготовки за рахунок удосконалення конструкції кристалізатору МБЛЗ та нанесення газотермічного напилення сплавом Ni-Cr, що дозволяє збільшити ресурс роботи кристалізатора в 20 разів.