Металургія
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Металургія by Subject "горіння палива"
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Аналіз впливу магнію на процеси термозміцнення залізорудної сировини з метою підвищення її якості(Державний університет економіки і технологій, 2025) Надельнюк А.В.В аналітичній частині дипломної роботи представлено результати експериментальних досліджень процесу видалення сірки під час агло-мерації магнетитових залізних руд та концентратів з магнезіальною по-рожньою породою. Детально охарактеризовано мінералогічний та хімічний склад вихідної сировини. Проаналізовано вплив різних технологічних параметрів, таких як крупність матеріалу, вміст палива (коксового дріб'язку), кількість флюсу (вапняку), вологість шихти та вертикальна швидкість спікання, на ступінь знесірчення агломерату та вміст у ньому різних форм сірки (загальної, сульфідної та сульфатної). Особливу увагу приділено процесам сульфатизації, взаємодії сульфідів з оксидами та силікатами кальцію і заліза, а також поведінці сірки в окатишах, що утворюються в процесі агломерації. На основі мікроскопічних досліджень встановлено особливості розподілу піротину в агломераті та окатишах. Зроблено висновки щодо оптимальних умов проведення агломерації для досягнення низького вмісту сірки в кінцевому продукті. В основній частині диплому проведено критичний аналіз існуючих уявлень про механізм видалення сульфідної сірки під час агломерації залізорудних концентратів. На основі експериментальних даних та теоретичних міркувань показано, що горіння сульфідів заліза розпочина-ється раніше за горіння коксового дріб'язку, що ставить під сумнів твердження про першочергову реакцію кисню з вуглецем. Розглянуто вплив нестачі кисню в різних зонах агломераційного шару на ефектив-ність десульфурації. Встановлено, що за невеликого вмісту палива ство-рюються сприятливіші умови для видалення сірки завдяки вищій концентрації кисню. Проаналізовано вплив офлюсування шихти вапняком на процес десульфурації, зокрема утворення сульфату кальцію. Досліджено залежність вертикальної швидкості спікання від кількості прососаного повітря та її вплив на повноту видалення сульфідної сірки. Наведено результати експериментальних досліджень, що підтверджують можливість отримання агломерату з низьким вмістом сірки за певних технологічних параметрів.Item Дослідження газопроникності агломераційного шару та аналіз факторів, що впливають на рух газів всередині шару(Державний університет економіки і технологій, 2025) Шевченко О.Є.Було проаналізовано теоретичні засади опису газового потоку в пористому шарі, включаючи безрозмірні критерії (Z, n, Re) та рівняння для розрахунку втрат напору, з посиланням на існуючі наукові підходи та суперечності серед дослідників. Основний акцент було зроблено на дослідженні характеру взаємодії газового потоку зі спекаємими матеріалами, зокрема, шляхом використання показників газодинамічної роботи аглофабрики ПівдГЗК та лабораторних експериментів. В дипломній роботі детально висвітлено зміну газодинамічних параметрів (k1, k2, Z, n, α) по висоті агломераційного шару та їх взаємозв'язок з температурними полями та структурними перетвореннями матеріалу. Особливу увагу було приділено аналізу газодинамічного опору окремих зон агломерованого шару (зони агломерату, плавлення, інтенсивного нагрівання, сушіння, часткового перезволоження), критично оцінюючи існуючі методики вимірювань та інтерпретації результатів інших дослідників. Було проведено оцінку застосовності різних емпіричних рівнянь для опису газового потоку, і виявлено діапазон відносних похибок. Надані табличні дані та графіки ілюструють динаміку цих параметрів протягом процесу агломерації, підтверджуючи, що режим руху газу змінюється від майже ламінарного до турбулентного, залежно від зони, але для установки в цілому він близький до турбулентного. Зроблено висновок про ключову роль структурних перетворень шихти у формуванні газодинамічного опору та про необхідність високої початкової газопроникності шихти та міцності грудочок. Запропоновано більш надійний метод оцінки питомого опору зон та обґрунтовано, що максимальний опір мають зони інтенсивного нагрівання та плавлення.