Карпенко О.А.2025-07-222025-07-222025Карпенко О.А. Дослідження способу подачі, крупності та типу твердого палива на хід агломераційного процесу. Кваліфікаційна бакалаврська робота: спец.136 – Металургія /наук. кер. Д.О. Кассім. Кривий Ріг: Державний університет економіки і технологій, 2025. 52 с.https://dspace.duet.edu.ua/handle/123456789/1127Досліджено, як крупність палива (0-0,4 мм; 0,4-1,0 мм; 1,0-2,5 мм; 2,5-3 мм) впливає на оптимальну вологість аглошихти, газопроникність шару та динаміку спікання в лабораторних умовах. Встановлено, що зі зменшенням крупності палива зростає оптимальна вологість шихти та знижується її початкова газопроникність. Виявлено, що крупність палива суттєво впливає на динаміку зміни газопроникності шару під час спікання, а також на розміри зони горіння та сушіння. Оптимальні температури в шарі та найкращі показники виходу придатного агломерату і питомої продуктивності спостерігаються при використанні фракцій коксу 0,4-1 мм та 1-2,5 мм. Показано, що подача 100% палива наприкінці огрудкування верхнього шару знижує витрату палива, але також і продуктивність. Найкращі результати (збільшення продуктивності, покращення міцності агломерату, зниження витрати палива) досягаються при подачі палива наприкінці огрудкування кожного шару, а особливо нижнього шару. Підкреслюється, що "накат" палива покращує умови його згоряння, змінює умови огрудкування шихти (зменшуючи частку дрібних фракцій) та збільшує питому вагу палива в мікрооб'ємах шихти, що сприяє зниженню в'язкості рідких фаз та поліпшенню газопроникності високотемпературної зони. Відзначається, що для антрацитового штибу ефект від нової технології менший через його повільніше згоряння та особливості зольності. Дослідження підтверджує значний потенціал впровадження цієї технології для підвищення ефективності агловиробництва.ukагломераціякоксовий дріб’язокзона спіканняреакційна здатністьтверде паливооптимізація