Volodymyr ZaselskyiSerhii ShvedDmytro PopolovHennadii ZaitsevKaterina Zelova2025-02-272025-02-272023-11-15Zaselskyi, V., Shved, S.,Popolov, D., Zaitsev, H.,& Zelova, K.(2023). Research of stacker stability under varying conditions of its work.Scientific and practical journal "Economics and technical engineering",1(2), 153–163.3041-1246https://doi.org/10.62911/ete.2023.01.02.12https://dspace.duet.edu.ua/handle/123456789/938This article deals with the research related to the reengineering of stackers, which were developed and manufactured at the end of the twentieth century and are still in operation at a number of enterprises of the mining and metallurgical complex of Ukraine. For this study, we chose a modernized stacker type U1 SN-1200, which is still in operation at the iron ore pellets storage area of the pelletizing plant of the Central Mining and Processing Plant of Kryvyi Rih. Its modernization involved the removal of a very bulky, heavy outdated aspiration system, which could significantly affect the rollover stability of its platform and lead to the failure of both its individual components and the stacker as a whole. Therefore, the aim of the research was to conduct studies related to determination of the stacker's margin of safety against overturning depending on its design features that have emerged over the course of its operation and performance for materials whose bulk density does not exceed 1,9 t/m3. To achieve this goal, we used calculation and analytical methods in the MathCAD environment. The main source materials for calculations and research were archival drawings of the stacker and its technical passport. The research found that even with its nine-ton aspiration unit removed, the unit, which is significantly offset from the center of gravity of the entire structure, the safety margin of the stacker to overturning, depending on the capacity, is in the range of 1,6-1,9. Installation of an additional 9 t load instead of the aspiration unit, increases the safety margin of the stacker to 2,2, and without it to 1,8 at maximum stacker productivity of 1200 t/h. У роботі розглянуто дослідження пов’язане з реінжинірингу штабелеукладачів, які були розроблені та виготовлені у кінці двадцятого сторіччя та досі знаходяться в експлуатації на ряді підприємств гірничо-металургійного комплексу України. Для проведення досліджень був обраний модернізований штабелеукладач типу У1 СН-1200, який знаходиться і по теперішній час в експлуатації на ділянці складування залізорудних окатків фабрики огрудкування Центрального гірничо-збагачувального комбінату м. Кривий Ріг. Його модернізація стосувалась видаленню дуже громіздкої, важкої, застарілої аспіраційної системи, що може суттєво впливати на стійкість до перекидання його платформи і привести до виходу з ладу як його окремих вузлів та в цілому штабелеукладача. Тому метою роботи було проведення досліджень пов’язаних з визначенням запасу стійкості штабелеукладача до перекидання в залежності від його конструктивних особливостей, які з’явились з часом його експлуатації, та продуктивністю для матеріалів, насипна щільність яких не перевищує 1,9 т/м3. Для досягнення поставленої мети використовувались розрахунково-аналітичні методи в середовищі MathCAD. Основними вихідними матеріалами для проведення розрахунків та досліджень були архівні кресленики штабелеукладача та його технічний паспорт. Дослідженням встановлено, що навіть зі знятим його дев'ятитонним аспіраційним блоком, який суттєво зміщений щодо центру ваги всієї конструкції, запас стійкості штабелеукладача до перекидання в залежності від продуктивності знаходиться в межах 1,6-1,9. Встановлення додаткового вантажу масою 9 т, замість аспіраційного блока, збільшує запас стійкості штабелеукладача до 2,2, а без нього до значення 1,8 при максимальній продуктивності штабелеукладача 1200 т/год.ukreengineeringsafety marginstackerbulk materialbulk densityproductivityaspiration unittipping overреінжинірингзапас стійкостіштабелеукладачсипкий матеріалнасипна щільністьпродуктивністьаспіраційний блокперекиданняArticle