Сучасна концепція принципів публічної служби в адміністративному праві України

Abstract

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню сучасних науково-обґрунтованих положень адміністративно-правового регулювання принципів публічної служби як стрижневої категорії публічного управління. У основу сучасної концепції принципів публічної служби покладено підхід упорядкування принципів на засадах верховенства права та прогресивної парадигми доброго врядування, з урахуванням належного забезпечення усіх процесів діяльності суб’єктів публічної служби, регулюючи правовідносини між ними та іншими суб’єктами публічного права. Розкрито авторське бачення співвідношення категорій «державне управління», «публічне адміністрування» та «публічне управління», яке засновується на пріоритеті останнього з них як такого, що оновлює та насичує модернізованим сенсом більш змістовно застарілі категорії. Визначено публічне управління як основну категорію адміністративної діяльності, публічну службу – як термін, що оптимально розкриває діяльність сукупності осіб, які його здійснюють. Модерне бачення видів публічної служби в Україні дозволило розглядати доцільним є її поділ на державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, спеціалізовану службу. Розкрито авторську позицію щодо оновлення системи принципів публічної служби в сучасній Україні, яка ґрунтується на історично усталених засадах публічної (державної) служби, що зазнають переосмислення під впливом адміністративної реформи й кращих сучасних міжнародних підходів ефективного публічного урядування, а також особливостей професійної діяльності різних груп представників публічної служби. Визначено класифікацію принципів публічної служби на основі аналізу різноманітних підходів до систематизації принципів публічної служби у сучасній вітчизняній та іноземній адміністративно правовій науці, з позицій системності, ціннісного та функціонального спрямування, юридичної визначеності та простоти розуміння. На основі дослідження принципів публічної служби у країнах Англосаксонської правової сім’ї та країнах континентальної Європи відмічено низку пропозицій щодо впровадження окремих принципів в національну практику адміністративно-правового урегулювання. Сформовано авторське поняття, основні елементи змістових та процедурних принципів публічної служби, а також з’ясовано особливості їх впровадження у практичну діяльність публічних службовців. За результатом дослідження було окреслено шляхи вдосконалення адміністративно-правового регулювання публічної служби в Україні шляхом рекомендації концептуального рівня щодо розробки уніфікованого законодавчого акту про публічну службу, а також низку пропозицій щодо внесення розроблених у дисертації змін і доповнень до вітчизняних нормативно-правових актів